Рідне Слово – Сторінка 78

Життєві історії 0

— Це що таке?! Чому він у тебе сам сидить і уроки робить? Ти що за мати така, я питаю? Де твій материнський інстинкт? — одразу в наступ перейшла. Улюблена тема. Я завжди виховую свою дитину не так, як виховували мене, отже, на її думку, точно роблю щось неправильно

— У мене з Сашком, моїм сином, ще з першого класу договір: уроки він

Життєві історії 0

Батько на шостому десятку життя, наче з глузду з’їхав: зустрів юну красуню. Їй лише 25 років, вона навіть молодша за саму доньку його – Любу, якій нещодавно 27 виповнилося

— Мене тоді за людину взагалі ніхто не вважав, — починає свою невеселу оповідь

Життєві історії 0

— Мамо, я сиджу в туалеті, а вона світло вимикає і кричить, що я світло палю. Мені у ванну треба було, а вона не пустила, стала з качалкою й стоїть. Мені що — боротися з нею? — Оце ще придумала, Клаво? Вона ж посеред білого дня митися, ну що це таке? У суботу ж милася

Найперше, що вона придбала, як тільки переїхала, був вазон з кімнатною квіткою. — Який

Життєві історії 0

— Мені майже 70 років, а тобі лише 58! То хто про кого має дбати?! Так, сталося, що я колись була єдиною опорою для тебе та Колі. Я готувала, прибирала за вами, відводила до школи й повністю замінила батьків! А тепер ти смієш говорити, що я вигадую хвороби, аби не приїжджати до тебе в гості?! Надю, ти вже давно доросла людина

— Валю, ти де? Цілий день телефоную! Чому слухавку не береш? — Голос Надії

Життєві історії 0

У пакеті був свіжий багет, червона ікра, мандарини та яблука, дорогі шоколадні цукерки та шинка. Курки, щоправда, не було, але не з пустими руками, як вона сказала, бабуся повернеться до свого Василька. Оце вони бенкетуватимуть! І її Вася напевно одужає, і вони будуть разом жити довго та щасливо

Бабуся не встигла: двері автобуса зачинилися, і він плавно рушив від зупинки. І тут

Життєві історії 0

Славко познайомив дівчину зі своєю матір’ю, і з’ясувалося, що мати Слави — це Наталя, перша дружина Олексія. Виходить, старший син Наталі – Дмитро – брат Олені по батькові, ну а Слава – її наречений – доводиться братом Дмитру по матері. Ну майже «Санта-Барбара», так ось наплутало життя в цих двох сім’ях

Давно це було. З дитинства пам’ятаю Олексія. Коли приїжджала до бабусі в село, то

Життєві історії 0

— Це не мої батьки-и-и! — завив Максим, втупляючись у машинку. Марина заціпеніла: сказане сином не вкладалося в голові. Олег був більш говіркий: — Що?! Ти що це дурницю верзеш?! — Зачекайте, панове, — ввічливо сказав охоронець. — Ви — батьки цієї дитини? — Ну так, це наш син Максим

— Батьки Максима, якому пʼять років, будь ласка, підійдіть до центральної стійки інформації, —

Життєві історії 0

— Мамочко, не плач, не треба! Я знаю, що тато кинув нас, я знаю, що нам із тобою треба якось виживати, і ти визнала найкращим варіантом переїхати в цей бабусин будиночок. А квартиру здати чужим людям. Я все знаю, мамо… Я буду слухняною, я тобі обіцяю, я чекатиму на тебе й читатиму книжки, до того ж тітка Катя за мною догляне. Ми впораємося, мамо

— Олечко, донечко, я тебе прошу, — мама присіла біля Олі навпочіпки. — Нам

Життєві історії 0

— А де ж твій наречений? Напевно, із села? Чи не тракторист бува? — допитувалися дівчата. — Яка різниця? Аби людина хороша була, — ухильно відповідала Валя. — І аби любов була. Решта — додасться

Над Валею в училищі насміхалися всі. На фізкультурі повненька, рихла дівчина не могла ні

Життєві історії 0

Ох і любить Соня цей хліб на поду! Хоча, який то хліб? Колобок і є. Бувало, збере баба Маня залишки тіста з країв, із дна діжки, та скачає колобок, завбільшки з долоню. Гріх це, хліб викидати, блюзнірство. Що мати баби Мані, що бабця її, що прабабця — усі до хліба з повагою ставилися, ось і баба Маня приловчилася цей колобок із тіста в куточок печі ставити

Баба Маня втомилася від онуки. І від правнуків, якщо чесно, також. Скільки років жила