Рідне Слово – Сторінка 85

Життєві історії 0

— Не хочу я з вами на шашлик їхати. Мені вдома побути хочеться. — І в кіно тобі не хочеться, і в кав’ярню. Стара діва нібито. А тобі лише за двадцять трохи перевалило. Я ще пам’ятаю, як ти в дитинстві нарівні з хлопцями по дахах стрибала

— Сестричко! У тебе взагалі гордість є? — Ритка була в родині молодшою, але

Життєві історії 0

Майже пів року жила Віка безкоштовно в чистенькій та затишній квартирі, оплачувала лише комуналку, так ще примудрилася квартиру занедбати, зіпсувати нові меблі, розбити телевізор. І з’їхати тихенько, без попередження, кинувши ключі в поштову скриньку

Віка вчинила підло. Так гидко і низько, немов плюнула в душу. Розтоптала, знищила віру

Життєві історії 0

Хочете, щоб приїхала, платіть. Я, до речі, вже й розцінки подивилася. Няньки ж знаєш скільки беруть — триста гривень на годину, а я вам дешевше — хоч за двісті. — Мамо, у нас іпотека і двоє дітей. Тобто ти хочеш, щоб я зараз… Щоб я тобі заплатила за те, що ти посидиш з онуками

— Олено, ось тільки не треба робити такі очі. Я що, не права? Я

Життєві історії 0

— Уявляєш, — шепотіла вона, щоб Костя із сусіднього відділу не почув, — всього чотири номери. Затишних-затишних. Білі стіни, сині віконниці, в саду гортензії та лаванда. Я б сама пекла вранці булочки з корицею, і запах кави змішувався б з морським бризом… Люди б приїжджали до нас відпочивати душею

— Я десять разів чула відмову у своєму проханні. Та що там, навіть більше,

Життєві історії 0

— Вставай, сонько старе! Ранок добрий настав. Скоро сонечко по боках припікати почне, а ти все вилежуєшся! Чи забула, який день сьогодні? Онуки з правнуками приїдуть, а ти хропеш на всю хату! Дід жартівливо бурчав, а бабуся так само жартівливо обурювалася, мовляв, хто це старий тут? Сам он на скільки за мене старший? Майже на десять років

Немолоді вже були старенькі Семенюки, а все чогось метушилися. Зроду на місці не посидять,

Життєві історії 0

— Томочко, збігай до магазину, дитинко, кришок капронових треба купити, кришки закінчилися. — Добре. Тома взяла гроші і швидко побігла до магазину. По дорозі вона з усіма привітається, кожному пояснить, куди вона так швидко біжить, скільки банок варення і з чого зробили мама з бабусею, вислухає всі рецепти, за якими варить джем донька тітки Полі або дядька Петра онука

— А чого ж її шукати? — думає Тома. — Он вона, вся на

Життєві історії 0

— Відійди негайно! Він ще маленький. — Мамо, я тільки подивитися на братика. — Відійди, я сказала. Он, телевізор подивись. — Людо, ти що? — здивувався чоловік. — Синку, іди до мене, я познайомлю тебе з братом. Це Андрій. Ти тепер старший брат. Будеш прикладом молодшому

Сказати точно, коли життя Людмилки почало псуватися, було б важко. На перший погляд, все

Життєві історії 0

— Та ні, встала, вже ні Дружка немає, ні Андрійка, і цей, чортяка волохатий, сидить, пику щирить. А чого йому не щирити? Он, дивлюсь, кришку на глечику відсунув і сметанку злизав, як ножем зрізав, ну як же так… Ну, розуміє, глянь, розуміє

“Ех, добре вранці в селі влітку, і в обід добре, і ввечері, і не

Життєві історії 0

Мама не їсть салатів із майонезом, зате просить, щоб було обов’язково гаряче й відварна картопля на гарнір. Свекруха на черговій дієті, ні м’яса, ні риби не їсть взагалі. Їй треба пару овочевих салатиків і кілька сортів сиру. Син, мало їсть, але обожнює курячі котлети, готовий їх їсти і в будні, і в свята. І картоплю по-селянськи. Іноді міг салат “Цезар” поколупати

Сказати точно, коли прийшло усвідомлення, що в її житті щось не так, Валентина не

Життєві історії 0

— Що поїсти в тебе, діду? — І тобі здрастуй, Сашко. По-перше, прибери рюкзак, щоб під ногами не плутався. По-друге — навіть діти малі знають цю істину: коли з вулиці прийшов, треба руки мити. — Діду, та не нуди ти! Ви, дорослі, мабуть, курси якісь спеціальні проходите, на яких вас вчать бурчати

— Діду, я в тебе поживу трохи. Сашко, онук Олексія Вікторовича, вже сімнадцятирічний (у