– Ти мене балуєш своїми стравами, мені вже стало здаватися, що в ресторанах готують не так смачно, як це робиш ти
Надія з дочкою залишилися самі. Якби хтось їй сказав раніше, що вона опиниться в
— А знаєш, чому я завжди так чіплялася до тебе? – зізналася одного разу Ганна Сергіївна невістці. – Боялася, що ти забереш у мене сина. Нерозумно, так? А тепер бачу, що ти єдина, хто його по-справжньому любить. Вітя завжди казав – наш Ігор щасливчик, таку дружину відхопив. А я все бурчала, чіплялася… Вибач мені, дівчинко моя
— Твій кабінет доведеться звільнити, там облаштуємо мамину світлицю, я вирішив її до себе
— Олексійко — вилитий мій Федька, тільки й залишилося мені від нього приємне на згадку на все життя… — з усмішкою повторювала Алла, дивлячись на синочка. — Так казала я тобі, не йди за нього, — буркотіла бабуся Олена Петрівна, — одразу ж видно було, що телепень і бабій ще той. До того ж випити ніколи не відмовить
Алла переживала не найкращі часи. Її шлюб розпався, і вона, мов поранена пташка, знову
На столі був чай і кекси. А з кухні запаморочливо пахло чимось запеченим. М’ясом і сиром, здається. Якось затишно, все, тепло. Донька Оленка таке створювати вдома поки що не навчилася. Молода ще. – Привіт, тату! – крикнув Гліб. – Будеш із нами грати? Ми ніяк не можемо Галю перемогти. – Привіт. Весело у вас
– Я вас бачу вперше. За що мені вас прощати? – смикнула плечем Галя.
– Ох, Зоє, ну й наївна ти. Та давно у вас сім’ї немає. Так, живете за звичкою. Ось що вас пов’язує, окрім твоєї прихильності
– Ох, Зоє, і натерпілася ти з цим гульвісою! Та нащо він тобі потрібний,
– Це неважко було зробити, – спокійно відповів Олексій. – Я просто зіставив кілька фактів і дійшов до такого виходу. Я ж теж маю гіркий досвід у таких справах…
– Запросіть до мене Світлану Миколаївну, – звернувся Олексій Петрович до своєї секретарки. Через
– Подарунок? – зрадів Андрій, дивлячись на велику коробку. – Подарунок це добре. Я люблю подарунки. А що це за подарунок
Віра прийшла в гості до доньки та її чоловіка. В одній руці у неї
— А ми з бабусею купуємо недорогі продукти. Вона в мене дуже дбайлива. Ось, наприклад, часто бере свинячі ноги для холодцю, вони дешеві. Довго їх бабуся варить: так, що кісточки потім м’які стають, ось собаки і з’їдають їх дочиста. А нам бульйон на холодець або на борщ залишається
Над Катрусею в класі сміялися, бо була дівчина дуже вже чудна. Ходила до школи
— Як там кажуть: у вас товар, у нас купець, – сказав Дмитра тато. — Так-так, так і кажуть, – погодився Олег. — А давайте за знайомство, – запропонувала Алла, – так легше буде, і не соромтеся, ми з Шурою старалися
Рука Алли, за звичкою, поставила на стіл зайву тарілку. — Когось ще чекаєш? —
— Я, наприклад, не хочу унітази чистити. І жити в цій квартирі не хочу — від неї якимось стареньким духом пахне. Та й спати удвох на дивані — це негігієнічно. Ти ж казала, що на оренду теж гроші відклали, — звернулася вона до матері
— Ну що, мої любі? Вступили обидві? Молодці які! Ти, Віко, куди вступила? —

You cannot copy content of this page