Якось найкраща подруга Паші прийшла до нього в гості, щоб повідомити сумну новину. Дівчинка разом із батьками переїжджає до іншого міста. 10-річний хлопчик був дуже прив’язаний до Ганни. Він знайомий з нею з раннього дитинства і вважав її своєю молодшою сестричкою. Як би сумно йому не було, він намагався її заспокоїти, але дівчинка не могла зупинити свої сльози, бо вони їхали без бабусі.
Хлопчик був спантеличив, але одразу зголосився допомогти. Пропозиція друга зворушила маленьку Ганнусю. Вона сказала, що це чудова ідея. На тому й зійшлися.
Паша дотримався свого слова і щодня приходив у гості до Валентини Іванівни, щоб вона не почувалася самотньо. Своїх бабусь та дідусів у хлопчика не було. Тож жінка замінила йому рідню і стала для нього дуже близькою людиною. Разом з нею Паша дивився мультики та різні цікаві програми. Хлопчик допомагав бабусі з покупками та прибиранням у квартирі. Він навіть гуляти з нею ходив, хоч жінка дуже швидко втомлювалася і вести додому її доводилося під руку.
З Анею Паша спілкування не припинив. Вони писали один одному паперові листи і дзвонили в месенджерах. Дружба лише міцніла, як і стосунки хлопчика та Валентини Іванівни.
Паша виріс і закінчив школу. Щоб бути поряд зі своєю названою бабусею, хлопець вступив до місцевого університету. Він чудово вчився, і відразу після закінчення вишу йому запропонували непогану роботу. Валентина Іванівна стала повноцінним членом сім’ї.
Батьки Паші часто звали її в гості та приходили до неї самі. Здавалося, що ніщо не може затьмарити цю сімейну ідилію. Але одного разу Паші запропонували поїхати у тривале відрядження до іншого міста. Він довго думав, чи погоджуватись. Адже за ці 15 років він ще жодного разу не залишав бабусю на такий тривалий термін.
Хлопець розумів, що їхати доведеться ще й тому, що йому потрібні були гроші. Його родина переживала не найкращі часи. У квартирі, де мешкали його батьки, прорвало трубу. Через це необхідно робити капітальний ремонт. А це велика сума грошей.
Хлопець поїхав, не підозрюючи, що на нього чекає після приїзду. Він уже давно мав запасний ключ від квартири Валентини Іванівни. Коли він прийшов, щоб відвідати улюблену бабусю, вдома її не було. Крім того, квартира була порожня. Ні ліжка, ні шаф, ні інших меблів у них не було.
Він не розумів, що відбувається. Він зайшов на кухню і знайшов листа на столі. Валентина Іванівна писала, що переїхала до рідних, а свою квартиру стара переписала на Пашу.
