Відчуваю тотальну самотність. У мене немає родини, дівчат, друзів. Є ненависна робота у сфері будівництва, від якої нудить.
Я кілька років працював у Києві жив із дівчиною, але ми розлучилися. Я повернувся до свого маленького міста до того, з чого починав. Зараз немає ні сил, ні бажання щось робити. Насилу влаштувався на роботу, тому що після 40 знайти її складно.
Намагався влаштувати особисте життя, ходив на танці, у кафе, але нічого не виходить. Переважно трапляються самотні жінки з кішками, яким сім’я не потрібна. Я високий, стрункий, не палю, можу підтримати розмову, шукаю звичайну жінку та не знаходжу.
Відвідував психолога, і платного, і безплатного, але нічого не змінилося. Якесь безглузде життя. Прошу вашої поради.
Сергій, 45 років
— Приповз, як побитий собака, підібгавши хвоста... Хай і гріх так про рідного батька казати,…
Ганна Миколаївна стояла біля хвіртки і виглядала своїх синів. Вона страшенно нервувала, неспокійно мнучи в…
Олені Михайлівні виповнилося шістдесят. До свого ювілею жінка готувалася ретельно: заздалегідь вимила до блиску всю…
Ларисі п’ятдесят три. Вона живе у затишному обласному центрі на заході України, куди колись приїхала…
Лідія Олексіївна живе скромненько, бо ж пенсіонерка. За продуктами намагається ходити зрання, коли в крамницях…
— Боже мій, та в нас же своїх троє! Настя важко опустилася на старий диван…