Мені доведеться планувати переїзд і весілля, а я відчуваю, що страшенно змучена. Я зараз стою на порозі кардинальних змін у житті — переїзд до іншої країни, весілля, зміна роботи.
Розумію, що маю зараз працювати як ніколи, доучувати мову, шукати фінансові можливості для старту в США (там живе мій наречений), отримувати візу. Але через військові дії я змушена була тікати, і перші тижні мені було важко морально.
Коли з’явився хоч якийсь проблиск, я зрозуміла, що дуже змучена. Нема сил на прості речі. Я чекала пропозицію від свого нареченого, але тепер мені стало страшно. так, в Україні знаходитися зараз небезпечно, але тут мій дім, мої друзі, родичі.
Як мені перемогти цю втому та страх невдачі? Підтримка близьких допомагає, але ненадовго. Я падаю в прірву і відчуваю, ніби затиснута в лещата. Адже раніше в мене були крила.
Антоніна, 27 років
Двадцять років тому, коли над селом Спасівка стояла густа серпнева спека, а повітря густо пахло…
— Ганнусю... а чого це в тебе чоловік такий похмурий? — ледь чутно спитала я,…
Якось зібралися ми з коліжанками дитинства — давнім дівочим товариством, четверо нас. Усі вже на…
Ганнуся замолоду була такою, що хоч з лиця воду пий. Висока, ставна, коса русява аж…
— Мамо, ну ти що, справді не розумієш? Не можу я в такому вигляді на…
Мені 60 років. І я вперше за багато літ зважилася кудись поїхати не у справах,…