Відчуваю тотальну самотність. У мене немає родини, дівчат, друзів. Є ненависна робота у сфері будівництва, від якої нудить.
Я кілька років працював у Києві жив із дівчиною, але ми розлучилися. Я повернувся до свого маленького міста до того, з чого починав. Зараз немає ні сил, ні бажання щось робити. Насилу влаштувався на роботу, тому що після 40 знайти її складно.
Намагався влаштувати особисте життя, ходив на танці, у кафе, але нічого не виходить. Переважно трапляються самотні жінки з кішками, яким сім’я не потрібна. Я високий, стрункий, не палю, можу підтримати розмову, шукаю звичайну жінку та не знаходжу.
Відвідував психолога, і платного, і безплатного, але нічого не змінилося. Якесь безглузде життя. Прошу вашої поради.
Сергій, 45 років
Я живу всього за кілька зупинок метро від них. Здавалося б, рукою подати — якихось…
Той лютневий вечір починався цілком буденно. За вікном лютувала хуртовина, безжально замітаючи снігом втомлене місто,…
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…