Не розумію, як вийти з глухого кута у відносинах, — ми вже не ті, ким були раніше. Ми разом майже шість років. На початку стосунків я був успішнішим у роботі, краще виглядав, радів життю. Вона була «батарейкою», душею будь-якої компанії. Зараз від нас колишніх майже нічого не залишилося.
Ми рідко щиро посміхаємося, рідко проводимо час разом не вдома, а коли проводимо – це просто галочка, обов’язок. У нас майже немає друзів, сексу у стосунках також мало. Його не хочеться у принципі.
У новорічну ніч ми обговорювали, що почали дивитися по-різному на багато речей і настав час вирішувати, що робити з цими відносинами, чи є сенс рухатися далі.
Я відчуваю величезну прихильність, теплоту та душевну близькість. Хоча вже не знаю, що таке кохання і чи існує воно. Розлучитися після стільки років — складний крок, за яким лише біль та страх. Не розумію, як усе налагодити, як знову побачити щасливу жінку.
Я боюся зробити неправильний вибір, боюся витратити час людини і не зробити її щасливою. Вона старша за мене, це накладає додаткову відповідальність. Я не розумію, як жити.
— От що, жінко, дивлюся я, що роботи в тебе по господарству — кіт наплакав.…
Миготіли міста й села, зливалися в одну стрічку краєвиди, ранковий відблиск сонця непомітно змінився вечірніми…
Марину я знав ще з дитинства — дівчинка з тихим, але дуже чіпким поглядом, яка…
Настя в Тараса вдалася дівчиною говіркою, емоційною, і, правду кажучи, трохи галасливою. Вона родом із…
Микола Панасенко аж розцвів, коли почув від свого сина Семена: — Тату, я одружуватися буду.…
Гроші вона, звісно, переказує. Не такі вже й великі, але, в принципі, на дитину вистачає.…