Смішний та сумний роман моєї приятельки. Моя приятелька зателефонувала і просила дати їй пораду. Вона близько трьох місяців зустрічається із чоловіком. У нього свій добротний будинок, машина, забезпечений. Живе один.
Він приїжджає за Ірою до кінця роботи, везе її на інший кінець міста до себе додому. А потім повертає до району проживання. Вони жодного разу не спали разом усю ніч.
Бувало й так, що дорогою Іра просила купити щось перекусити, бо була голодна. Він давав їй грошей, але рівно стільки, скільки коштувала їжа. І навіть не соромився забирати здачу.
Чоловік не дарував квітів, подарунків, жодної романтики, одним словом. Лише близькість. Але близькість с із ним, за словами приятельки, була просто феєричною.
І ось після чергової зустрічі після повернення Іри додому в машині чоловік сказав, що йому накладно возити її туди-сюди, і що вона повинна сплатити йому хоча б витрати на бензин.
Моя приятелька була збентежена. Подзвонила мені. Я мало не розсміялася, бо для мене такі стосунки взагалі неприйнятні. Але вона вся у сумнівах.
— От що, жінко, дивлюся я, що роботи в тебе по господарству — кіт наплакав.…
Миготіли міста й села, зливалися в одну стрічку краєвиди, ранковий відблиск сонця непомітно змінився вечірніми…
Марину я знав ще з дитинства — дівчинка з тихим, але дуже чіпким поглядом, яка…
Настя в Тараса вдалася дівчиною говіркою, емоційною, і, правду кажучи, трохи галасливою. Вона родом із…
Микола Панасенко аж розцвів, коли почув від свого сина Семена: — Тату, я одружуватися буду.…
Гроші вона, звісно, переказує. Не такі вже й великі, але, в принципі, на дитину вистачає.…