Смішний та сумний роман моєї приятельки. Моя приятелька зателефонувала і просила дати їй пораду. Вона близько трьох місяців зустрічається із чоловіком. У нього свій добротний будинок, машина, забезпечений. Живе один.
Він приїжджає за Ірою до кінця роботи, везе її на інший кінець міста до себе додому. А потім повертає до району проживання. Вони жодного разу не спали разом усю ніч.
Бувало й так, що дорогою Іра просила купити щось перекусити, бо була голодна. Він давав їй грошей, але рівно стільки, скільки коштувала їжа. І навіть не соромився забирати здачу.
Чоловік не дарував квітів, подарунків, жодної романтики, одним словом. Лише близькість. Але близькість с із ним, за словами приятельки, була просто феєричною.
І ось після чергової зустрічі після повернення Іри додому в машині чоловік сказав, що йому накладно возити її туди-сюди, і що вона повинна сплатити йому хоча б витрати на бензин.
Моя приятелька була збентежена. Подзвонила мені. Я мало не розсміялася, бо для мене такі стосунки взагалі неприйнятні. Але вона вся у сумнівах.
У дитинстві мені й на думку не спадало, що батьки до нас із братом ставляться…
— От що мені казки розповідати про ті “мамині гроші? — обурюється Роза Олексіївна. —…
— Ми з мамою порадилися й вирішили, що чоловікові я нічого не говоритиму. Мама теж…
— Щось донька зовсім на тебе не схожа, Вітюшо, — це було перше, що почула…
Бабуся Люда живе в тій самій квартирі, де колись зростала Віра. Двокімнатна на першому поверсі.…
«Це ж міна уповільненої дії! Я вже мовчу про те, що в доньки одразу після…