Мене обурює невдячність невістки. Після народження онуки я відправила невістці 5 000 гривень (я пенсіонерка). За місяць поїхала відвідати їх. Син вручив мені інші 5 тисяч і просив подарувати їй нібито від себе.
Я відмовлялася, бо не вважала за потрібне це робити, — на народження дитини моїх 5 000 грн у подарунок було достатньо, але син умовив. Ну добре, якщо він так вважав за потрібне, то я звісно погодилася. Можливо він таким чином хотів показати своїй дружині, що я дуже дружньо налаштована. Адже до я цього чула, що вона була не впевнена, чи подобається вона мені.
Не минуло й трьох днів, як вона спробувала мені хамити (хоча я собі ніколи цього не дозволяла, навіть косого погляду в її бік не кинула). Тепер шкодую про подаровані їй гроші. І взагалі як пенсіонерка має невістці дарувати гроші? Це не ювілей, а день народження? З якого дива?
Складна ситуація, через яку я не можу заспоїтися. Чи може вона разраховувала, що я повинна більше грошей їй падрувати, чи навпаки, образилася на те, що це були саме гроші, а не щось корисне для дитини. В когось був подібний досвід спілкування з невістками?
Ліда, 57 років
