Ми з чоловіком одружилися 2 роки тому. Чоловік казав, що ми поживемо якийсь час із його сім’єю, і я наївна в це повірила, хоча моя мама сказала, що він мене там назавжди залишить.
І ось уже триває третій рік, як ми живемо з його мамою, батьком і його сестрами. Мене рятує його батько, він мене любить і не дає свекрусі особливо на мене кричати. Але все одно я не можу більше так жити, все на мені.
Таке відчуття, що його сестри – це мої діти. До школи відвези, зі школи привези, уроки перевір, на гуртки відвези, з гуртків привези, прибирання, приготування все це на мені.
Мало того, мій чоловік ще й дає всю зарплату не мені, а своїй мамі.
Коли я питаю, навіщо він так робить, чоловік відповідає: «це моя мама, вона їх збирає, і він додав, що я теж маю давати якусь частину зі свого бізнесу його мамі». Я категорично відмовила, сказавши, що це мої гроші, і вони мають бути у мене, тому що є елементарні речі, які я маю купувати, і просити свої ж гроші у його мами я не хочу.
На цьому грунті у нас стався скандал, і я ще сказала, що краще я гроші віддаватиму своїй мамі, так як у моїх батьків я єдина дочка і допомагаю їм тільки я. Чоловік розлютився, почав кричати: «Ти віддаватимеш усі гроші моїй мамі, якщо буде потрібно!».
Мене це дуже образило і я вже починаю замислюватися про розлучення, тому що терпіти це я не маю наміру, а моя свекруха любить підливати олію у вогонь і говорити про моє нахабство і зухвалість.
Підкажіть, будь ласка, що мені робити? Я дуже його люблю, і він мене теж любить, просто в обох дуже сильний характер і не можемо знайти компроміс.
Аліна сиділа на дивані з калькулятором і зошитом. Грудень лише почався, а в родинному чаті…
— Послухай, — суворо мовив тесть до Дмитра, — ми ж тебе до родини прийняли,…
Тишу недільного вечора в квартирі Павла та Олени розірвав дзвінок домофона. На екрані сяяло знайоме,…
Останнім часом Валентина Миколаївна на роботі в розмовах із колегами за чаюванням участі не брала.…
Здавалося, всі родичі раптом пройнялися пекучим інтересом до організації ювілею. У кожного була своя думка,…
— Чого це ти, Вітю, останнім часом ходиш такий, мов у воду опущений? Щось трапилося?…