Це не зовсім сповідь, а просто хочу вилити душу. Наші сусіди — звичайні люди похилого віку, які перетворилися на бабусю і діда, що втратили розум. Рік уже так живемо та мучимося.
Бабуся в демнції, весь час кричить, ніби ріжуть, вона шукає то чоловіка, то маму, то своїх якихось дівчат. Чоловік її чи вдома на неї кричить, або ховається десь. Я ще нічого, якось морально ставлюся до цього, як до радіо, а от дружина і дитина не сплять, прокидаються.
Їхня донька живе по сусідству. Я підходив кілька разів, просив по-людськи запросити лікаря, щоб виписали заспокійливе, або снодійне, щоб хоча б уночі спати. Але дочка сказала, що ліки їй не допомагають. Запах у під’їзді періодично відповідний – у неї фекальна стадія. А буває, що вона і в під’їзді може наваляти.
Ми просто втомилися від цього. Квартира в іпотеці не продати просто так. Піду додому, повечеряю під крики бабки.
Віра Іванівна сиділа на маленькому дивані в однокімнатній квартирі й тихо плакала. Сльози котилися по…
Ольга Василівна стояла на кухні й тримала телефон біля вуха, ніби боялася, що слухавка вислизне…
— Вона мені днями дзвонить і з такою гіркотою, ніби я найбільший гріх вчинила, заявляє:…
Я сиджу на кухні, дивлюся у вікно і відчуваю, як усередині все просто обривається від…
Валентина Василівна Ткачук мешкала на другому поверсі звичайної старої п’ятиповерхівки. Знаєте, з тих затишних будинків,…
На кухні в Оксани вирувало життя. У духовці саме підрум’янювалася домашня піца, щедро посипана тягучим…