Після розлучення всі родичи почали нападати з питаннями, чому я не познайомлюся з чоловіком хоч заради фізичної близькості, мене таке ставлення ображає, оскільки не вважаю себе твариною, можливо миє мислення старомодне, проте я все одно ображаюся, що так думають інші люди

Всі друзі та родичі співчувають, що у мене немає коханця. Мене цікавить питання про фізичну близькість заради здоров’я. Невже це так просто сьогодні, як почистити зуби?
Я в розлученні два роки, і коли говорю знайомим, що немає у мене коханця, і я не шукаю нікого, то всі починають дивуватися і давати поради, і рідня теж звичайно.

Я перестала спілкуватися з ними. Тепер як нелюдима не маю друзів. Спілкування є лише на роботі. Мене ображає, що це хвилює всіх і кожного, моє особисте інтимне життя. І всіх цікавить питання, як я з цим упораюся, важко без чоловіка, особливо дратує фраза «для здоров’я».

Я що, тварина?! Я людина, я маю почуття, і гідність, як взагалі вони собі дозволяють так зі мною розмовляти. Я думала, як ти ставишся до людини, так і вони до тебе, але я на цю тему взагалі не спілкуюся ні з ким ніколи. Ось вирішила написати сюди.

Чому всіх турбує ця тема фізичної близькості? Невже й тим більше для спілкування немає на світі? Коли хочу поговорити про глобальні теми, про новини, політику і так далі, так і говорять, що ти зовсім вже дивна стала, треба тобі знайти чоловіка, усі зводять до ліжка.

Просто маячня якась. Я не спілкуюся з ними вже, але може я не права? Треба стати в їх ряд і говорити про це перекручено, у подробицях? Але річ у тому, що я просто цього не можу говорити. Ця тема як табу протягом усього мого життя.

Я спілкуюся на цю тему лише з чоловіком, наприклад. Я бачу, що мабуть старомодна. Але як тоді розрізнити ту межу між здоров’ям і гуляючою жінкою? Чи не простіше для здоров’я купити іграшку у спеціальному магазині?