Після розлучення я знайшов хорошу роботу, дуже добре платять, аліменти виходять більше за мою колишню зарплату, колишня то айфон придбає, то машину в кредит вони взяли, то на відпочинок поїхали, добре, хоч із дитиною, коли питаю, за які гроші, мовчить, на питання, що дитині купила, відповідає, що звітувати не зобов’язана, чому доньці куртку не купила, чому велосипед обіцяла та не купила? На все відповідає, що не моя справа, слів немає й злить просто шалено

Не хочу платити колишній дружині аліменти. З колишньою дружиною розлучилися після її зради. Поділили майно навпіл, із донькою теж спілкування кілька разів на тиждень за ухвалою суду. Відразу після розлучення колишня дружина одружилася, потім завела ще дитину.

Про чоловіка її не знаю нічого, але, за словами дочки, з нею він взагалі ніяк не контактує. Вдає, що її немає. Спілкуватись не хоче, грубіянить навіть. Намагався з ним поговорити кілька разів, трохи до бійки не дійшло. Виявилося, що з ним колишня і зраджувала.

Листувалась, зустрічалася за моєю спиною. Від цього дуже бридко. Живе з моєю дочкою, а я навіть забрати її не можу, колишня дружина стоїть за це посинінняі, та й суд мені відмовив. Чоловік вона свого нового захищає, каже, що це не моя справа.

Але найбільше дратує не це. Після розлучення я знайшов хорошу роботу, дуже добре платять. Аліменти виходять більше за мою колишню зарплату. Я для дочки нічого не шкодую, якби це було для неї, а не для колишньої дружини та її чоловіка.

Вона в декреті сидить, він займає не дуже високу посаду. А вона собі то айфон придбає, то машину в кредит вони взяли, то на відпочинок поїхали. Добре, хоч із дитиною. Коли питаю, за які гроші, мовчить.

На питання, що дитині купила, відповідає, що звітувати не зобов’язана. Чому доньці куртку не купила, чому велосипед обіцяла та не купила? На все відповідає, що не моя справа. Слів немає. І злить просто шалено.

Мало того, що розлучилися чи не ворогами, а перед донькою доводиться стиснувши зуби терпіти, то ще й гроші, призначені їй, витрачає на своє задоволення і на себе. Пробував говорити з опікою. Вони до неї сходили, все перевірили — не причепитися.

Юристи кажуть, що аліменти можна зменшити лише довівши, що витрачаються не туди, але з колишньої попиту немає. А мені як довести? Приставити до неї когось? Скоро у дитини школа почнеться, то вона мені прямим текстом натякає, щоб я на курси розщедрювався. Ледве стримуюсь, щоб не нагрубити.

Перейшов би на сіру зарплатню, а доньці купував би все сам, але роботодавець відмовляє. А йти на іншу роботу на шкоду собі я не хочу. До цієї посади непросто було прийти. Ситуація огидна. Воротить від колишньої дружини, усередині все горить від ненависті. Чому вона так вчинила і при цьому скрізь зараз задоволена та щаслива? А я працюю до пізнього вечора, щоб вона вкотре із чоловіком на мої гроші до ресторану сходила?