Не люблю свою племінницю. Моя сестра виховувала одна дочку. Все їй дозволяла, потурала у всьому і ні в чому не відмовляла. Виростила егоїстку, як і слід було чекати. Я їй казала, що вона ще наплачеться з такою донькою, але сестра тільки гнівалася.
Так і сталося. Племінниці вже 20 років, ніде не працює та не вчиться. Після школи не вступила, вирішили з мамою, що підготується до наступного вступу. Але другого року племінниця вирішила піти на курси майстрів манікюру. Говорила нам усім, що робота прибуткова і можна вдома працювати, потрібно лише клієнтську базу набити.
Курси (платні) закінчила, попрацювала у кількох салонах, але з кожного йшла сама. Їй не подобалося рано вставати, слухати начальницю. Вдома спочатку робила манікюр та педикюр своїм подругам. Хтось із них платив, а хтось просто з тортиком приходив.
Але племінниці все це подобалося, адже мати її повністю утримувала, а з подругами можна попліткувати, каву попити.
Сестрі дочка не допомагає по дому ні в чому. Ось так племінниця сидить на шиї моєї сестри, яка порошинки з неї здувала.
Уявляю, яка старість на неї чекає. Зі мною вона не розмовляє, коли приходжу до них у гості, іде до своєї кімнати. Я не раз пояснювала їй, як треба поводитися. Кому це сподобається?
Валентина Василівна Ткачук мешкала на другому поверсі звичайної старої п’ятиповерхівки. Знаєте, з тих затишних будинків,…
На кухні в Оксани вирувало життя. У духовці саме підрум’янювалася домашня піца, щедро посипана тягучим…
Я стою в темному коридорі власної квартири, боязко прислухаючись до звуків. З нашої кухні знову…
Знаєте, що найстрашніше в невеликих містах? Те, що твоє особисте горе рано чи пізно стає…
Оленка поверталася додому з поліклініки, і на душі в неї шкребли коти. Здавалося б, ну…
Знаєте, це таке дивне відчуття — у свої п’ятдесят з хвостиком по-доброму позаздрити власній майбутній…