З раннього дитинства я почала жити в ілюзіях. Перенесла тяжку травму від вітчима (це те про що ви подумали, на жаль, так страшно, що навіть прямо не можу написати), але оговталася. Зараз мені 27 років, і я маю ні друзів, ні подруг. Нічого немає, крім ілюзій. Я не можу нормально жити та працювати – заважають фантазії.
Починаю представляти свій світ із чоловіком мрії, уявляти себе потрібною, красивою, багатою, але насправді все не так.
Я красива, але не можу ні з ким спілкуватися, бо люди швидко набридають, А коли з кимось знайомлюся, то починаю мріяти про стосунки з цією людиною, і раптом все руйнується. Я втомилася.
Ці нав’язливі ілюзії мене просто вбивають, не можу більше. Хочу займатися творчістю, але фантазії не дають — ранок йде на мрії в іншому світі.
Я хочу повернутися до реальності. Хочу просто день попрацювати та зайнятися хобі, але різко йду у свої ілюзії. На психотерапевта грошей немає. Захворювань у мене немає – проходила комісію на роботі, все гаразд. Що робити не знаю.
Подивлюсь кіно якесь і починаю уявляти собі таке життя. Підкажіть, будь ласка, як бути? Як повернутися до реального світу?
Марія, 27 років
