У мене була найкраща подруга, з якою ми спілкувалися зі школи. Якось ми з нею сильно посварилися при всіх і дві наші однокласниці встали на її бік. Все б нічого, але вони почали цькувати мене в соціальній мережі. Пам’ятаю, тоді мені було дуже страшно і боляче від того, що моя найкраща подруга їх не зупинила, а на моє запитання, чому вона це зробила, вона відповіла, що їй було приємно, що її захищають.
Звичайно ця ситуація дуже врізалася мені на згадку, але я її вибачила. Ми продовжили спілкуватися, і вона поступово почала від мене віддалятися і потоваришувала з іншою дівчинкою. Після цього ми не спілкувалися близько чотирьох років.
Не пам’ятаю, як відновилася дружба, але я стала знову вважати її своєю найближчою подругою. Вона дівчинка товариська і крім мене мала багато подруг, і бували такі ситуації, коли вона вибирала не мене, а інших. Це було дуже часто і мені було прикро, хоча я розуміла, що не можу змусити її зі мною спілкуватися.
Якось, коли в мене настав дуже важкий період у житті, і я готова була вчинити вже найстрашніше, я зрозуміла, що зі мною поряд нікого немає, немає людини, яка б мене підтримала. А я бачила, як вона тим часом розважалася в компанії своїх подруг.
Я за вдачею людина дуже запальна і трохи драматична. Так вийшло, що я написала цілий лист і нагадала про випадки, коли вона мене зраджувала, закінчивши тим, що хотіла б припинити спілкування, але також я написала, що вона була мені дійсно важлива, але я хотіла дружити з нею більше, що вона зі мною.
Після отримання цього листа, я виявила, що вона мене заблокувала, так і залишивши моє повідомлення без відповіді та будь-яких коментарів. Згодом виявила, що наші спільні друзі також мене заблокували. Тобто, по суті, вона вчинила зі мною так само, як у школі, а від цього ще болючіше.
Я розумію, що не ідеальна, але я просто хотіла, щоб у мене була найкраща подруга і вона була важлива для мене, що я їй і написала у листі. І я думала, що все це залишиться між нами, а вона розповіла це всім і налаштувала всіх проти мене.
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…
Я вже давно помітила одну дивну річ. Шлюби іноді розвалюються не від великих потрясінь. Не…