Нині мені 38 років, живу разом із донькою, їй 11 років. Історія моя, напевно, банальна для нашого часу. Зустрів дівчину, побралися, з’явилася донька, і все начебто було б і добре, але одного разу, коли доньці було 6 років, колишня дружина поїхала відпочивати з подругами на Кіпр, там курортний роман та позаземне кохання. Я про все дізнався.
Потім розлучення, дружина колишня живе на дві країни, дитина живе у її матері, через суд та опіку забираю доньку та подаю на позбавлення батьківських прав.
З донькою живемо душа в душу – спорт, подорожі та щільно займаюся її освітою. Про маму теж розповів усю правду, все спілкування із сім’єю колишньої дружини заблокував.
Нікого після цього зустріти не виходить, а хочеться рідну жінку поряд. Як не дивно, далеко не всі готові прийняти чоловіка з дитиною. Про себе: не п’ю, не курю, спортивний, підтягнутий і забезпечений, щоправда, напевно, не дуже довірливий після всіх подій.
Але все чомусь закінчується чи просто романом, чи варіантом гостьового шлюбу. Ось і думаю, змиритися вже й просто насолоджуватися життям, з іншого боку розумію, що у доньки років через 10 буде вже своє життя, а я залишусь один.
У тісній кімнатці пахло теплим молоком і дитячою присипкою, але з коридору все одно тягнуло…
— Павле! Ану виходь, паразите! Я знаю, що ти в неї! Виходь, кому кажу, бо…
— Ну от скажи мені, як так можна? Хіба ж у неї замість серця камінь?…
— Асю, ну хоч би на вихідні приїхала, чи що? Так я вже скучила за…
Мама подзвонила саме тоді, коли Дарина гріла в мікрохвильовці вчорашній борщ. Кришка контейнера запотіла, коридор…
— Куди преш, невігласе, повилазило чи що?! — пролунало так лунко, що аж касирки в…