— Цікаво твоя сестра придумала, – бурчала Яна, вислухавши чоловіка. – Отже, ми маємо фактично заплатити за похід у гості до твоїх батьків?
— Не заплатити, а скинутися на купівлю продуктів і приготування святкового столу, – відповідав Дмитро. – Марина сама запропонувала такий варіант, що мені вдіяти, виступати проти?
А Яна була проти, і взагалі їй не подобалася сестра її чоловіка. Марина жила з батьками, була типовою кар’єристкою і воліла продумувати кожен крок. У минулі роки вони завжди збиралися на зимові свята у свекрів, які жили у своєму будинку. Там усім вистачало місця, і посиденьки виходили хороші. Крім сестри в Діми був ще молодший брат, тому компанія виходила велика. Цього року планувалися збори у звичному складі, тільки Марина вирішила трохи змінити формат.
— Чому не можна вчинити, як було раніше, – не розуміла причини змін Яна, яка вирішила поскаржитися другій невістці. – Ми завжди приносили кілька страв із собою, інші частування готували Марина та Ірина Анатоліївна.
— Ну так, а цього року Марина готова повністю взяти на себе підготовку, а нам потрібно тільки здати гроші, – висловлювалася Наталя. – Мене такий варіант повністю влаштовує, бо на роботі завал, малий прихворів, і взагалі немає жодного бажання щось готувати.
— І ти вважаєш нормальним просто віддати гроші Марині й отримати кота в мішку на свято? – не розуміла Яна.
— Не думаю, що нас будуть погано годувати, решта мене все влаштовує, – явно не горіла бажанням возитися на кухні Наталя.
Яна була ще більше обурена, не отримавши підтримки з боку Наталі. А коли постала ціна питання, вона взагалі обурилася.
— Тобто ми маємо віддати твоїй сестрі шість тисяч? – не розуміла вона.
— Ну так, наше завдання здати гроші, а Марина купить продукти, сама все приготує і накриє стіл, – задоволено потирав руки Дмитро. – Мене такий варіант більш ніж влаштовує, тому що не доведеться в новорічній метушні носитися по ринках і магазинах у пошуках потрібних продуктів.
— Ага, головне, щоб потім не довелося їсти сумнівні страви або взагалі залишитися голодними, – бурчала Яна.
— Якщо тобі не подобається пропозиція Марини або ти їй не довіряєш, можеш сама взяти участь у підготовці і буде всім щастя, – пропонував Діма. – У мене зараз на роботі кошмар, ти вже другий тиждень вимагаєш повісити полицю, другу обіцяв допомогти з машиною, ще й метушня навколо свята мені ні до чого.
Яна злилася на родичів через таке ставлення до свята і для початку вирішила обговорити тему зі свекрухою.
— Якщо чесно, я навіть не в курсі, що саме Марина збирається готувати, – чесно відповідала Ірина Анатоліївна. – Минулі роки останні дні перед святом ми проводили з нею завжди біля плити. Цього разу вона сказала, що настав час змін, і вона сама все влаштує за найкращим розрядом. А я і не втручаюся, ми з батьком довіряємо вам повністю.
— Але Марина позначила чималі суми, ось мені й цікаво, що саме вона збирається робити, – продовжувала Яна. – По суті, у вас же свої овочі та консервація, тож три тисячі із людини за святкову вечерю мені здається завищеною ціною.
— Діти, самі розбирайтеся, ми на все згодні, – відмахувалася Ірина. – Для мене головним залишається те, що не потрібно стояти біля плити і переживати, щоб усе вийшло смачним, а гості не залишилися голодними.
Позиція свекрухи Яну не влаштовувала так само, як і ставлення невістки. Вона вирішила відкрито обговорити ситуацію з Мариною, набравши її номер після важкого робочого дня.
— Я не розумію, що тобі не подобається? – прямо запитала вона. – Якщо є пропозиції, готовність зібрати всю компанію у вас вдома і самостійно накрити стіл, ми тільки за.
— Але в нас мало місця, і взагалі, ми ж завжди збиралися в батьків, – бунтувала Яна. – Ви готували основні страви, а ми з Наталею приносили із собою салатики.
— Ну так, тільки якщо так було завжди, це не означає, що і далі має тривати без змін, – парирувала Марина.
— Але шість тисяч із пари багато, – наводила найвагоміший аргумент Яна.
— Але й ціни зараз чималі, а в нас у сім’ї всі любителі смачно й ситно поїсти, тому така сума й вийшла, – починала нервувати Марина. – Якщо ти переживаєш, що я хочу залишити частину грошей собі, то це даремно. Планів наживатися на рідні в мене не було. За підсумками я всім надам звіт у вигляді чеків.
Офіційно у Яни не було приводів чіплятися, але за фактом ситуація їй не подобалася. У пориві праведного гніву вона навіть із чоловіком посварилася перед самим святом, оскільки він втомився від претензій дружини.
— Раз на те пішло, наступного свята зберемо в себе всіх родичів і ти на особистому досвіді продемонструєш, як і що потрібно робити, – поставив крапку в неприємній історії Дмитро.
Такі перспективи Яну не тішили, але й сліпа довіра до вчинків Марини з боку родичів дратувала. Вона була впевнена, що Марина готує не дуже смачно, і відсутність участі з боку свекрухи здавалася свідомо провальною. У скептично налаштованої дівчини навіть не було сумнівів, що доведеться давитися чимось мало їстівним. Але 31 грудня Марина зуміла всіх несподівано здивувати.
— Доставка готових страв вирішує всі проблеми, – показувала вона на розставлені на столі частування. – Я вирішила зробити цього року такий експеримент. Просто щоразу ми з мамою готуємо, прибираємо, миємо посуд і поки для когось свято, ми працюємо біля плити. Ось я і придумала такий оригінальний вихід із ситуації.
— Ну так, і справді вельми оригінально вийшло, – не знала, що сказати Яна.
— Піца, бургери і картопля фрі на Новий рік – це як у студентські часи, – потирав руки Дмитро.
— І я так вирішила, – радісно метушилася Марина. – Зробила попереднє замовлення, просто розставила все на столі й готово. Після відходу гостей мені залишиться викинути в сміття упаковку і пакети. Звіт щодо витрачених коштів готова надати будь-кому, хто цікавиться, чеки лежать на комоді.
Яна оптимістичний настрій чоловіка абсолютно не поділяла і була обурена. Вона цілий рік мріяла про коронне запечене м’ясо, яке свекруха щоразу готувала на Новий рік. Замість цього перед гостями височіли гори картонних коробок із коржами з тіста і «холестериновими» продуктами.
— А чай нам у цьому домі можна попросити у звичайних чашках чи теж будуть пластикові стаканчики? – з єхидством запитала вона в Марини через кілька годин посиденьок.
— Звичайно, чайник я зараз поставлю, а ти приготуєш чай і каву собі та решті гостей, – одразу зорієнтувалася сестра.
Всю дорогу додому після такого святкування Нового року Яна обурено висловлювала невдоволення чоловікові, у животі нестерпно бурчало.
— Тобі постійно все не так і нічого не подобається, – ображався Діма. – Нормально ж посиділи, ніхто не залишився голодним, і не довелося багато метушитися. Викинули порожні коробки з-під піци, і тепер батьки з сестрою можуть відпочивати.
— Чудово, ти вважаєш нормальним у Новий рік давитися сумнівною їжею? – бунтувала Яна.
— Значить так, наступного Нового року ми збираємо всіх родичів у нас, і ти показуєш майстер-клас, – заявив Дмитро. – І я більше ні слова не хочу чути щодо сьогоднішнього банкету.
Яну таке не влаштовувало, у неї був попереду цілий рік, щоб «обробити» свекруху й умовити її повернутися до колишнього формату святкування. Самій готуватися і витрачати зайві гроші Яні не хотілося, але й експеримент Марини не сподобався. Оскільки вся рідня залишалася на її боці, Яна вирішила діяти хитрістю, а поки що зам’яти тему і притримати думку при собі.