Мені 35 років, моїй жінці 43 роки. У неї дорослий син, який живе в іншому місті, а я в розлученні (дитина живе з мамою). Моя співмешканка доглянута та господарська жінка, прибирається, смачно готує, і живемо ми майже ідеально, якби не одне «але»: двічі на місяць, а то й частіше, вона сильно напивається.
Збираються з подругами по п’ятницях і випивають так, що вона навіть не може зняти взуття і просто падає в коридорі. Кілька разів доводилося тягнути її додому. При цьому починається все нормально, каже, що в кафе пішла, і щоразу доходить до такого стану.
Соромно за неї буває перед родичами. На дні народження мого брата, хоч я і слідкував за нею, все одно напилася, довелося її одягати, вибачатися перед усіма і вести додому.
І так щоразу, п’є до краю. Кілька разів пробував із нею поговорити, відповідь одна: «можу відпочивати, як хочу, це моя справа».
Як на неї вплинути? Я до неї дуже добре ставлюся, відчуваю теплі почуття, але впоратися з нею просто не виходить. Боюся, що все зведеться до залежності, а тут я, тим більше, не знаю, що зробити.
— От що, жінко, дивлюся я, що роботи в тебе по господарству — кіт наплакав.…
Миготіли міста й села, зливалися в одну стрічку краєвиди, ранковий відблиск сонця непомітно змінився вечірніми…
Марину я знав ще з дитинства — дівчинка з тихим, але дуже чіпким поглядом, яка…
Настя в Тараса вдалася дівчиною говіркою, емоційною, і, правду кажучи, трохи галасливою. Вона родом із…
Микола Панасенко аж розцвів, коли почув від свого сина Семена: — Тату, я одружуватися буду.…
Гроші вона, звісно, переказує. Не такі вже й великі, але, в принципі, на дитину вистачає.…