Ми живемо на орендованій квартирі, накопичуємо на свою. Житло плануємо брати в іпотеку, тому економимо на всьому, благо дітей поки немає. Нещодавно підвернувся слушний варіант, і можна було вже оформляти угоду.
Але виникла несподівана проблема – досить велику суму ми дали в борг свекрусі, а вона не поспішає повертати. Почалося це приблизно рік тому. Спочатку вона зайняла гроші на нові вікна та балкон, потім на вхідні двері, потім на зубне протезування.
Типу, все одно вони поки що лежать без діла. Приймав рішення чоловік, хоча я сумнівалася, чи зможе його мати повернути борг. І виявилася права. Свекруха тягне із поверненням грошей, вигадує всілякі відмовки, але гроші, як я розумію, віддавати не збирається.
Живе на пенсію, підробляє репетиторством, тож не останній шматок хліба доїдає. Але нам завжди плачеться, що грошей не вистачає. Викликати жалість – це її природний талант, і свекруха їм вміло користується. Але мене сильно цим не проймеш, а чоловік ведеться.
Найжахливіше, що він уже веде розмови, щоб пробачити мамі цей борг. Типу, вона мене виростила, у всьому собі відмовляла, а мені тепер для неї грошей шкода.
А те, що я три роки не можу собі дозволити ні нового одягу, ні відпочинку нормального, навіть людської їжі – це нормально? Навіщо тоді було заводити сім’ю? Жив би зі своєю матір’ю.
А я дитину хочу, а для цього потрібна своя квартира, а не орендована, з якої тебе будь-якої миті можуть виселити на вулицю.
Я в повній розгубленості і не знаю, що робити. Самій вимагати гроші у свекрухи навряд чи вийде, чоловік точно не ображатиме матір. Може піти, доки не пізно?
Аліна забігла до супермаркету вже пізно ввечері, повертаючись із роботи. Хотіла взяти лише пакет молока,…
— Ну все, тепер можна й про поповнення думати. Андрій підійшов ззаду, по-господарськи обійняв її…
Моя кава давно схолола, вкрившись темною, гіркуватою плівкою. У кухні стояла така дзвінка тиша, що…
«Приїжджай, Ганнусю! Негайно! Я дуже чекаю! Ти маєш знати правду». Цей коротенький, написаний ніби поспіхом…
Я тримала чашку чаю обома руками. Звичка ще з дитинства, батькова. Тато завжди пив чай…
Братові Грицю стукнуло шістдесят п’ять. Зібралися в нього вдома чималим гуртом — чоловік п'ятнадцять: діти,…