Мені 35 років, моїй жінці 43 роки. У неї дорослий син, який живе в іншому місті, а я в розлученні (дитина живе з мамою). Моя співмешканка доглянута та господарська жінка, прибирається, смачно готує, і живемо ми майже ідеально, якби не одне «але»: двічі на місяць, а то й частіше, вона сильно напивається.
Збираються з подругами по п’ятницях і випивають так, що вона навіть не може зняти взуття і просто падає в коридорі. Кілька разів доводилося тягнути її додому. При цьому починається все нормально, каже, що в кафе пішла, і щоразу доходить до такого стану.
Соромно за неї буває перед родичами. На дні народження мого брата, хоч я і слідкував за нею, все одно напилася, довелося її одягати, вибачатися перед усіма і вести додому.
І так щоразу, п’є до краю. Кілька разів пробував із нею поговорити, відповідь одна: «можу відпочивати, як хочу, це моя справа».
Як на неї вплинути? Я до неї дуже добре ставлюся, відчуваю теплі почуття, але впоратися з нею просто не виходить. Боюся, що все зведеться до залежності, а тут я, тим більше, не знаю, що зробити.
— Мамо, Богдан з нами їхати не хоче. На кухні пахло печеною картопелько з свіжим…
У тісній кімнатці пахло теплим молоком і дитячою присипкою, але з коридору все одно тягнуло…
— Павле! Ану виходь, паразите! Я знаю, що ти в неї! Виходь, кому кажу, бо…
— Ну от скажи мені, як так можна? Хіба ж у неї замість серця камінь?…
— Асю, ну хоч би на вихідні приїхала, чи що? Так я вже скучила за…
Мама подзвонила саме тоді, коли Дарина гріла в мікрохвильовці вчорашній борщ. Кришка контейнера запотіла, коридор…