Мені 35 років, моїй жінці 43 роки. У неї дорослий син, який живе в іншому місті, а я в розлученні (дитина живе з мамою). Моя співмешканка доглянута та господарська жінка, прибирається, смачно готує, і живемо ми майже ідеально, якби не одне «але»: двічі на місяць, а то й частіше, вона сильно напивається.
Збираються з подругами по п’ятницях і випивають так, що вона навіть не може зняти взуття і просто падає в коридорі. Кілька разів доводилося тягнути її додому. При цьому починається все нормально, каже, що в кафе пішла, і щоразу доходить до такого стану.
Соромно за неї буває перед родичами. На дні народження мого брата, хоч я і слідкував за нею, все одно напилася, довелося її одягати, вибачатися перед усіма і вести додому.
І так щоразу, п’є до краю. Кілька разів пробував із нею поговорити, відповідь одна: «можу відпочивати, як хочу, це моя справа».
Як на неї вплинути? Я до неї дуже добре ставлюся, відчуваю теплі почуття, але впоратися з нею просто не виходить. Боюся, що все зведеться до залежності, а тут я, тим більше, не знаю, що зробити.
Валентина Василівна Ткачук мешкала на другому поверсі звичайної старої п’ятиповерхівки. Знаєте, з тих затишних будинків,…
На кухні в Оксани вирувало життя. У духовці саме підрум’янювалася домашня піца, щедро посипана тягучим…
Я стою в темному коридорі власної квартири, боязко прислухаючись до звуків. З нашої кухні знову…
Знаєте, що найстрашніше в невеликих містах? Те, що твоє особисте горе рано чи пізно стає…
Оленка поверталася додому з поліклініки, і на душі в неї шкребли коти. Здавалося б, ну…
Знаєте, це таке дивне відчуття — у свої п’ятдесят з хвостиком по-доброму позаздрити власній майбутній…