У друга на весіллі я познайомився з дуже гарною дівчиною. На той момент у неї був хлопець, тому я не став втручатися у їхні стосунки.
Але, мабуть, це була моя доля, бо за пів року ми знову зустрілися, тепер уже випадково. Я зайшов купити квіти до магазину, де вона працювала продавцем.
Обмінялися телефонами, почали спілкуватися, але я бачив, що вона сприймає мене як звичайного знайомого.
Але я вже не міг її забути, дізнався у дружини свого друга все про неї.
Виявилося, що Ліля вже розлучилася зі своїм хлопцем, але нові стосунки заводити не поспішає, розчарувалася, чи що. Але я не відступав, запрошував її до кафе, на прогулянки, ми мило спілкувалися, але далі справа не рухалася.
І ось я отримав пропозицію на три роки на роботу в інше місто, наша компанія там відкрила філію. Відмовитися не міг, оскільки довго домагався цієї посади, мене просто не зрозуміло б начальство.
Довелося форсувати події. Я замовив шикарний букет квітів, вклав туди листівку з поясненнями та став чекати на відповідь.
Але ні того дня, ні наступні від Лілі навіть дзвінка не було. Я не хотів їхати, не побачившись із нею, вирішив, що будь, що буде і поїхав до неї на роботу.
Там сказали, що дівчина звільнилася. Мене вже почало турбувати і те, що на дзвінки вона не відповідала.
Так і поїхав, нічого до пуття не дізнавшись про неї, переживав дуже. Продовжував щотижня на її адресу замовляти квіти, поки дружина мого друга не зглянулася наді мною і не сказала, що Ліля не хоче зі мною спілкуватися, тому що після тих стосунків вона залишилася чекає дитину і їй вже скоро в лікарню.
Спочатку вона сподівалася, що хлопець, дізнавшись про дитину, повернеться, але він тільки запропонував їй гроші, вона відмовилася. Сказати мені вона посоромилася, але щоразу отримуючи квіти, вона цілий день плаче.
Тому подруга й зателефонувала, щоб я припинив замовлення квітів для неї, адже їй не можна хвилюватись. Я був вражений такою новиною, довго не міг прийти до тями, вирішив її забути, тим більше що живемо далеко одне від одного.
Через місяць познайомився з дівчиною, думав, що настав час влаштовувати своє особисте життя, але коли дізнався від друзів, що в Лілі зявився хлопчик, тільки спитав, коли її виписують.
Того дня, як ви вже здогадалися, я послав їй квіти та записку, що закохався в неї і скоро приїду, що мені байдуже, чия це дитина.
Ось тепер не знаю, як бути, чекають на мене там чи ні? Але я готовий бути батьком для її сина, та дбайливим чоловіком для неї.
— А що я такого зробив? — Ти ще питаєш? Ти при своєму глузді? —…
— У нього одна відповідь: йому було треба, — ображена Людмила. — А те, що…
— Катрусю, — промовив він проникливим голосом, заглядаючи мені у вічі, — вибач, не міг…
— Я просто не зможу там жити, от і все. І нерви мені ані зараз,…
— А ми б допомагали, якби зять до нас інакше ставився, — каже подрузі Ірина…
В Алли скоро день народження. Вона сиділа, втупившись у вікно, й байдуже розглядала перехожих, що…