Поки ми працювали, я вставала раніше, готувала сніданок на нас із чоловіком, і він підвозив мене до роботи. Зараз я в декретній відпустці, дитині лише півроку, тому якщо вона спить, то я теж не встаю.
Часто лягаю спати тільки під ранок. Чоловік ображається, що доводиться самому смажити яєчню та робити каву.
Але чому я маю вставати, якщо він доросла людина і може подбати про себе сам? Адже я цілий день з дитиною, дуже втомлююся, але при цьому і прибираю, і в магазин за продуктами йду, готую вечерю.
Але у чоловіка з’являються до мене нові претензії. Він сказав, що міг би й сам жити без сім’ї.
Виходить, що він одружився тільки заради того, щоб дружина створювала йому комфорт? А дитина тоді й зовсім не потрібна!
До якої він, до речі, зовсім байдужий. Коли я йому говорю, щоб пограв із сином, він відповідає, що буде спілкуватися, коли він підросте, а зараз йому нецікаво з ним.
Почуваюся приниженою. Якщо враховувати, що квартира чоловіка, то я зовсім безправна.
— Валю, ти де? Цілий день телефоную! Чому слухавку не береш? — Голос Надії Петрівни…
Бабуся не встигла: двері автобуса зачинилися, і він плавно рушив від зупинки. І тут же…
Давно це було. З дитинства пам’ятаю Олексія. Коли приїжджала до бабусі в село, то Льошка…
— Батьки Максима, якому пʼять років, будь ласка, підійдіть до центральної стійки інформації, — гучно…
— Олечко, донечко, я тебе прошу, — мама присіла біля Олі навпочіпки. — Нам треба…
Над Валею в училищі насміхалися всі. На фізкультурі повненька, рихла дівчина не могла ні гімнастичні…