Потрапила на держслужбу, де коло обов’язків було досить вузьким і я практично не розвивалася як фахівець, на тій роботі важливо було бути завжди уважною, лестити начальству і перекладати папірці з одного столу на інший, тому я і не помітила, як стала марним офісним планктоном, якого на ринку праці хоч греблю гати

Мене звуть Наталя, мені 26 років. Хотіла б розповісти одну незвичайну історію зі свого життя, яка, можливо, стане для когось мотивуючою.

Коли мене несподівано скоротили на роботі, я страшенно засмутилася. За спеціальністю я економіст, закінчила університет із червоним дипломом, але потім потрапила на держслужбу, де коло обов’язків було досить вузьким і я практично не розвивалася як фахівець.

На тій роботі важливо було бути завжди уважною, лестити начальству і перекладати папірці з одного столу на інший, тому я і не помітила, як стала марним офісним планктоном, якого на ринку праці хоч греблю гати. Нову роботу я шукала довго, та все марно.

Якщо комусь і потрібні були такі «фахівці», як я, то на дуже низьку зарплату. Та ще й зовнішність мала бути ефектною, з чим у мене, чесно кажучи, не дуже.

Я засмутилася і була на межі депресії, коли подруга запропонувала мені несподіваний вихід. Вона на той момент вже другий рік працювала в одному салоні краси і через знайомих дізналася, що їх конкурентам терміново потрібен майстер, який вміє робити шугарінг та епіляцію воском.

З першим я тоді ще знайома була тільки зовсім трохи, а ось воскову депіляцію робила собі давно і непогано виходило. Зарплату обіцяли пристойну, тому я наважилася записатися на співбесіду та спробувати.

Йдучи на зустріч із потенційним роботодавцем, я не особливо хвилювалася. Я не вважала тоді цю роботу цікавою та «гідною мене» — манія величі тоді ще мені заважала тверезо оцінювати свою вартість та затребуваність як фахівця. Я вважала, що робота у спеціалізованій студії депіляції буде непоганим тимчасовим вирішенням моїх фінансових проблем.

Заміжня я не була, оскільки розлучилася два роки тому, розраховувати на зарплату чоловіка через його відсутність не доводилося, а завжди просити гроші у батьків мені було соромно. Тому, надивившись відеоуроків і начитавшись статей про свою потенційну спеціальність на жіночих форумах, я видихнула і кинулась у цю справу.

Несподівано для мене самої, на роботу мене прийняли. Спочатку на випробувальний термін, під час якого я швидко навчилася професійно робити всілякі види епіляції під керівництвом та наглядом досвідченого майстра.

А потім, коли з’явився реальний досвід, сама стала майстром. Колектив, до якого мені пощастило потрапити, виявився дуже доброзичливим, мені швидко розповіли та показали всі секрети процесу, яких, повірте, чимало – вдома такого не зробиш. Та й без практичного досвіду не вийде.

І найцікавіше, що мені почала подобатися моя робота! Я відчуваю, що знайшла своє місце у житті.

Мені подобається робити щось реальне і корисне, допомагати людям почуватися красивішими, впевненішими в собі, чого раніше мені не вистачало. Так приємно усвідомлювати, що ти щось вмієш і є цінним фахівцем, а не просто гвинтиком у безглуздому бюрократичному механізмі!

Так що, дорогі читачі, якщо вам, як раніше мені, ненависна ваша робота, якщо вас звільнили і ви від цього страшенно страждаєте – озирніться навколо. Можливо, доля дає вам шанс переосмислити своє життя та спробувати себе у новій несподіваній професії?

You cannot copy content of this page