Прийшла і моя колишня подруга (на теперішній час) того вечора зі своїм п’ятирічним сином. Хлопчик був спокійний, добрий і тихий. Але в якийсь момент сталося непоправне. Хлопчик потягнувся до вази з цукерками, зачепив мій телефон і той з гуркотом полетів униз. Відразу стало зрозуміло, що телефон не підлягає ремонту, був розбитий екран. Хлопчик, злякавшись, стояв і плакав від переляку

Я посварилися зі своєю найкращою подругою через її сина. Бо вона не хоче відшкодовувати збитки.

Опинилася я в такій ситуації, де зрозуміла, що люди зовсім не дорожать дружбою, гроші для них важливіші. Зі своєю колишньою подругою мене пов’язували дружні та міцні стосунки протягом багатьох років життя.

Два місяці тому я відзначала свій ювілей. Мій чоловік приніс у подарунок, новий та дуже дорогий для нашого сімейного бюджету телефон, але саме той, що я хотіла вже давно. А на вечір ми організували домашню вечірку. Запросили друзів. Деякі прийшли зі своїми дітьми. Я не була проти, бо дітей я люблю.

Прийшла і моя колишня подруга (на теперішній час) того вечора зі своїм п’ятирічним сином. Хлопчик був спокійний, добрий і тихий. Але в якийсь момент сталося непоправне. Хлопчик потягнувся до вази з цукерками, зачепив мій телефон і той з гуркотом полетів униз. Відразу стало зрозуміло, що телефон не підлягає ремонту, був розбитий екран. Хлопчик, злякавшись, стояв і плакав від переляку.

Подруга підбігла до сина і стала його заспокоювати. На мене вона намагалася не дивитися, очі відводила вбік. Але заспокоївши дитину, все ж підійшла до мене і вибачилася. Але про відшкодування збитків ні слова не сказала, хоча вже всі зрозуміли, що телефон просто не вмикався. Ніякого настрою продовжувати свято, в мене вже звісно не було, але ми не стали виганяти гостей.

Коли свято добігло кінця і гості почали розходитися, я підійшла до подруги і пояснила, що за телефон потрібно буде повернути грошики. Коштував він близько тридцяти пʼяти тисяч. Було прикро до сліз, подарунок коханого чоловіка, як і настрій, був геть зіпсований.

Однак подруга одразу дала зрозуміти, що повертати нічого не збирається. Сказала, що я сама винна, потрібно було прибрати телефон у надійніше місце, подалі від дітей. Грюкнувши дверима, вона пішла як ні в чому не бувало.

Наступного дня намагалася зателефонувати їй і поговорити ще раз. Але навіть не дослухавши мене, кинула слухавку і занесла в чорний список. Потім спробував зателефонувати мій чоловік, але його також благополучно відправили до чорного списоку.

Уже минуло два місяці з тієї ситуації, а вона так і не вийшла зі мною на зв’язок. Ні вибачень, ні грошей я так і не побачила. Адже ми відповідальні за своїх дітей та їхні вчинки. Але вона мабуть не розуміє цього. Їй простіше припинити десятирічну дружбу, ніж повернути гроші за зіпсоване майно.

Чоловік узяв кредит і купив мені такий самий телефон, той вдалося здати на запчастини за невеликі гроші.

Порадьте, як мені бути в цій ситуації?

You cannot copy content of this page