Ми познайомилися з Максимом випадково, мені було 24 роки, а йому 26 років, почалися стосунки, події ми не форсували, зустрічалися рік. За цей рік я познайомилася із сім’єю нареченого, він познайомився з моїми батьками.
– Скільки ж ще ви гулятимете, – питала мене мати Максима, Світлана Миколаївна, – не пора до шлюбу? Онуків би мені, поки сили є.
Зрештою ми й вирішили, настав час. У моїх батьків була бабусина квартира, яку вони здавали, доки я була маленькою. Мама сказала, що можна робити ремонт та жити там.
-Зробімо ремонт до реєстрації шлюбу, – запропонувала я Максу, – щоб уже все було по-людськи, нова сім’я та одразу в нову квартиру.
Він погодився, хоча я бачила, що думка про ремонт йому не приносить задоволення. Макс мав машину, так що матеріали для ремонту ми купували разом і привозили самі. Гроші частково було відкладено у мене, частково дали мої батьки.
-Я тобі на картку переказав гроші, ми відкладали зі здачі житла і на ремонт, і на твоє весілля, – сказав мій батько, – але якщо вирішили без урочистостей, то вам меблі стануть у пригоді й в поїздку з’їздіть, в романтичну.
Свекруха приходила дивитись на нове житло свого сина, раділа, та нахвалювала все.
-Шпалери дуже гарні в спальні, та й диван у вітальні мені подобається, – заявляла мама чоловіка, – але ви більше нічого не купуйте, подивимося, чого не вистачить, придбаєте після весілля, наприклад, посуд. У мене є три сервізи, я вам все дам.
Побралися ми, прожили нормально два роки, а потім розладналося у нас все. Ні, свекруха не лізла в наші стосунки. Просто мені хотілося одного, а Максу зовсім іншого. Він квапив мене з дитиною, а я хотіла зробити кар’єру, побачити світ.
Кличу чоловіка, наприклад, у Львів чи Одесу, а він відповідає:
-Мені це не цікаво.
Пропоную по гриби з’їздити у вихідний:
-Рано вставати, заради того, щоб блукати лісом, та ні, не хочу.
Друзі запрошують у гості на дачу, на шашлики:
-Та ну, я там нікого не знаю.
Я відчувала, що я задихаюся від такого життя, що ми дуже різні. Про розлучення я заговорила сама. Максим не був проти. Тільки на мою пропозицію піти та розірвати шлюб, чоловік несподівано відповів відмовою.
-Ні, на розлучення я подам сам і розлучимося через суд, – сказав Максим, збираючи свої речі.
Я сіла там, де стояла, коли отримала повістку до суду та копію позовної заяви. Там був повний перелік нашого майна, включаючи чеки на шпалери та меблі, щоправда, чомусь усі чеки були вибиті датами через тиждень після нашого одруження.
-Мам, – говорю, – ми ж були в Таїланді в цей час. Як так?
-Значить свекруха твоя все влаштувала і відразу після вашого весілля полетіла по магазинах, запасатися чеками на випадок вашого розлучення, – здогадалася мама.
Ну гаразд, думаю. Підемо до суду.
Що діялося на засіданні – окрема тема. Свекруха та Максим привели купу свідків, прийшли з фотографіями сервізів, подарованих нам мамою чоловіка, вимагали віддати половину кухонного начиння та рушників, розділити комплекти постільної білизни та стягнути з мене, підступної, вартість шпалер, плитки, пензликів, дивана (який був куплений на гроші моїх батьків), вітальні.
Суддя підняла окуляри, щоб краще розглянути позивача та його свідків.
-Позовні вимоги визнаєте? – втомлено запитала мене вона.
-Частково, Ваша честь, – говорю, – потрібні половину виделок, ложок і рушників, я віддам. Сервіз на 12 персон дуже старий, на вулиці в машині мого тата, праску та сковороду теж нехай забирають. А чеки у них липові. Не могли ми це купувати разом через те, що знаходилися за кордоном. А покупки я робила до весілля за своєю карткою.
Докази були: і виписка з карти, і виписка електронних квитків у весільну подорож.
Розвели нас, а коли набуло чинності рішення суду, і я поїхала забирати, то зіткнулася з суддею, зупинила вона мене і каже:
– Будь-яке бачила, і бруд подружжя лило один на одного, і майно з дітьми ділили, але Ваша колишня родина з чеками фальшивими, всіх перевершила. Бог Вас, дитинко, уберіг від таких родичів.
А ми ще довго всією ріднею згадували моє розлучення. Тепер все в минулому і можна сміючись згадувати про те, як забираючи праску, Максим перевірив її у розетці у сусідів – чи працює.
