Село, де живе моя мама знаходиться не дуже далеко від нас – 60 кілометрів. ми раніше з чоловіком часто їздили до мами, а зараз немає змоги провідувати її щовихідних. ми приїжджаємо до мами декілька разів на місяць

Моїй мамі 80 років. Живе вона в селі, вже багато років, як тата не стало, я в неї єдина донька.

Живемо з чоловіком ми в місті, маємо трикімнатну квартиру, в кожного своє авто. У сина своя сім’я, вони живуть окремо від нас. Вже є онучка і ми дуже допомагаємо нашим дітям. Загалом, живемо, як і всі нормальні сім’ї: робота, дім, діти.

Село, де живе моя мама знаходиться не дуже далеко від нас – 60 кілометрів. ми раніше з чоловіком часто їздили до мами, а зараз немає змоги провідувати її щовихідних. ми приїжджаємо до мами декілька разів на місяць.

Я її мию, все перу, прибираю і залишаю повний холодильник продуктів. Ми з чоловіком добре заробляємо, тому не хочу, щоб мама собі відмовляла у чомусь, хоча їй зараз можна їсти не все.

Моя мама завжди чистенька, доглянута, я домовилася з сусідкою, вона носить їй молочко. До нас в місто мама їхати категорично відмовляється і просила цього року, щоб ми їй купили дрова на зиму.

Минулої зими, чоловік занедужав, я не хотіла їхати до мами, адже вона літня людина, їй цього не потрібно. Я хвилювалася за неї, думала, як там вона одна. Мама часто забуває зарядити телефон, може згадати лише ввечері, а телефоную, хвилююся.

Тому зараз я вирішила, що знайду в селі жінку, яка щодня буде до мами приходити, провідувати її, щось допомагати. Мій чоловік ще 5 років тому провів мамі в хату воду, зробив туалет, тому у мами умови хороші.

Я стала випитувати в жінок в селі, хто може глядіти мою маму за гроші. А згодом мені стали телефонувати родичі, усі говорили, що я не маю совісті, на чужу людину хочу залишити маму.

Я спочатку не звертала уваги, але вже в селі люди при зустрічі починають повчати мене: кожен знає, як краще мені та моїй мамі, кажуть, що я маю робити. Мене вже це втомило, я й далі буду їздити до мами, заберу її до себе, якщо буде така потреба і вона захоче.

Але зараз мама добре себе почуває, чому вона має їхати кудись зі свого дому, бо людям здається, що так буде краще для неї? Але це не так.

Мама хоче жити у своїй хаті, а я готова платити людині гроші, щоб вона ходила і допомагала їй. Що в цьому поганого?