Ще до весілля через недосвідченість не помітила дивні «дзвіночки», чоловік якось сказав, що непогано було б, щоб його молодший брат кілька днів на тиждень ночував у нас, сприйняла це з великим подивом, десь через пів року після весілля чоловік сказав, що спочатку забезпечить свого брата який одружений вже, а мої бажання не настільки важливі, його дружина добре заробляє, а я у відпустці для догляду за дитиною, у нас зараз працює тільки чоловік

Не знаю, як упоратися із собою. Ще до весілля через недосвідченість не помітила дивні «дзвіночки». Чоловік якось сказав, що непогано було б, щоб його молодший брат кілька днів на тиждень ночував у нас. Сприйняла це з великим подивом. Хіба коли поряд із тобою молода дружина не хочеться побути лише у її суспільстві? Забули на якийсь час.

Десь через пів року після весілля чоловік сказав, що спочатку забезпечить свого брата (який одружений вже), а мої бажання не настільки важливі. Його дружина добре заробляє, а я у відпустці для догляду за дитиною. У нас зараз працює тільки чоловік.

Відчуваю, що мене зрадили. Не можу йому пробачити такі слова. Я поїхала з дому, коли там я була потрібна (у нас тяжко хворіла бабуся). Приїжджала не так часто, як хотілося. Проте погодилася тим часом вийти за нього заміж. Прийняла повністю його принципи (заощаджувала разом із ним).

Я робила все для того, щоб йому було добре, а він і не думав щось міняти. Тепер я йому не вірю та не знаю, як далі з ним жити. Чекаю постійно на удар у спину. Для мене це зрада. Адже там не тільки брат, а й інша жінка. Значить її бажання вищі за мої.

Ще свекруха. Ту невістку, яка за її словами нічого не робить для її сина, її сім’ю прийняла відразу, бо в тієї забезпечений батько. А мені влаштовувала приниження, і досі не хоче ладнати з моїми батьками. Я не можу пробачити це. Чоловік тут не бачить нічого дивного і не підтримує мене.