У мене є старша сестра, одружена, дві дочки. Чоловік сестри прийшов до нас із чоловіком на роботу (тимчасово), оскільки взимку в його сфері роботи немає. Я не хотіла, щоб мій чоловік узяв його хоч якимось помічником, як він просив.
Пояснила йому, що він дорослий для помічника (йому 44 роки), має сім’ю, йому реально щось серйозне треба. Загалом працює, але нещодавно дізналася, що він приймає заборонені препарати, оскільки на роботі стоять відеокамери. Мій чоловік йому нічого не сказав, а я відразу сказала, що я таке більше не потерплю (він знає, про що я, тому що рік тому, почав це приймати, і знає, чого мені варто його звідти визволити).
Але йому все одно, а мені шкода сестру та племінниць, ми з сестрою в добрих стосунках, племінниці мене люблять, а старша навіть каже: «хотілося б таку маму, чому ви сестри такі різні, як наша мама, ворогові не побажаєш». І тепер я знаю про це, чоловік його вже попросив не виходити, сказавши, що взяв помічника хлопця (так і є), але він все одно приходить двічі на тиждень, типу в гості до нас на роботу, а сам продовжує це робити.
Я впевнена в чоловікові, що він з ним цю звичку не поділяє (оскільки не п’є, не палить, плюс спортом займається). Сестра цілими днями з ранку до восьмої вечора на роботі, а він то працює, то ні, часто хворіє, обманює її. Я хотіла б розповісти правду про нього, тільки як м’якше це зробити?
Адже вона одразу почне з’ясовувати з ним і буде зрозуміло, що це мій чоловік розповів. Чоловік сказав, що не треба розповідати, сама потім дізнається. А я засмутилася, знаю, які це проблеми для сім’ї сестри.
Приїжджали нещодавно в гості, ми на них чекали, я приготувала святковий стіл, сказати не наважилася, адже не вчасно, сім’єю в гості все-таки. Що мені зробити, точніше як мені вчинити? Важко це все дуже.
Валентина Василівна Ткачук мешкала на другому поверсі звичайної старої п’ятиповерхівки. Знаєте, з тих затишних будинків,…
На кухні в Оксани вирувало життя. У духовці саме підрум’янювалася домашня піца, щедро посипана тягучим…
Я стою в темному коридорі власної квартири, боязко прислухаючись до звуків. З нашої кухні знову…
Знаєте, що найстрашніше в невеликих містах? Те, що твоє особисте горе рано чи пізно стає…
Оленка поверталася додому з поліклініки, і на душі в неї шкребли коти. Здавалося б, ну…
Знаєте, це таке дивне відчуття — у свої п’ятдесят з хвостиком по-доброму позаздрити власній майбутній…