xr:d:DAD-OgJlMQo:2419,j:4252947870554818065,t:24040514
Із чоловіком ми вже давно – 12 років. Ми маємо дитину 5 років. Але сім’я у нас дивна — чоловік весь час збирає гроші: то на авто, то на нереалізовані мрії у вигляді катера та будинку.
Грошей на життя ніколи не давав ні на виховання дитини, ні на побут, каже: «Адже ти теж заробляєш, так от вистачить кричати, а я збиратиму». Збоку здається, що навпаки дбайливий, цілеспрямований, і для друзів він найкращий. А я на кшталт тієї, хто сварить постійно.
Проблеми почалися на побутовому ґрунті. Живемо ми в його залишеній у спадок квартирі, але оскільки нам мало місця, мене весь час хвилює питання: чому ми, маючи дві однокімнатні (у мене теж є квартира), змушені тулитися з дитиною в цій.
Дитині скоро до школи, а він все каже: «чекай, я накопичу скоро на будинок», але я розумію, що це нереально. Пропонувала об’єднати обидва житла та жити в нормальних умовах.
Але він категорично не хоче продавати свою квартиру. У підсумку за ці роки, а за останній рік особливо, відсутність допомоги з його боку, матеріальної та моральної, призвели до того, що він став мені байдужим.
Все більше я почала вирішувати все сама — і мені це сподобалося. Нещодавня моторошна сварка, коли він нас уночі вигнав з дитиною на вулицю під крижаний дощ, стала останньою краплею.
Я пообіцяла собі, що все, тепер я мушу піти. Але оскільки є багато «але», змушена була повернутися до нього.
Загалом, вирішила продати свою квартиру та переїхати до ближнього міста. І тут раптом він почав виявляти участь у долі дитини.
Почав говорити про майбутню покупку спільної квартири. Я зовсім заплутала.
Попереду хоч і невідоме, але спокійне життя без його гулянок та постійного накопичення грошей, у результаті якого я все тягну сама.
З іншого боку, він почав виправлятися чи що це? Я вже не розумію. І з ним важко, і самотнє майбутнє лякає.
— Ану посунься, Петровичу! Габарити в тебе, прямо як у моєї Галі! Добре тебе годують,…
— Тітка Валя була найстаршою з п’ятьох дітей, і це, мабуть, визначило всю її долю,…
Свекруха закочує очі так драматично, ніби грає головну роль на сцені театру, і, сьорбнувши чаю,…
Він прокинувся від важкого, глухого кашлю, який роздирав груди. Хвилин п’ять просто лежав, дивлячись у…
Маруся затулила обличчя долонями і розридалася — голосно, по-дитячому, згинаючись навпіл від кричущої несправедливості та…
— Я взагалі не розумію... От чесно, мені ніколи не стати такою свекрухою! У мене…