Набридло бути таксистом для батьків дружини. Із дружиною живемо 6 років, є дитина (4 роки). Я старший за неї на 8 років. Коли одружилися, у мене вже була квартира, машина, хороша високооплачувана робота.
Сім’я у нас дружна і ми любимо одне одного, але нещодавно розпочався конфлікт. Батьки дружини продали свою машину, щоб допомогти сестрі дружини із житлом (вона у розлученні). Батьки дружини планували через півроку чи пару місяців купити іншу, але якось не склалося по грошах, точніше, на що є гроші, не хочеться, ніби копять далі.
У повсякденному житті батькам дружини машина не дуже потрібна, робота у них у кроковій доступності, машина у них була переважно для дачі. Дружина в мене не водить. Зрозуміло, що коли є потреба, я відвожу у наших сімейних справах дружину та дитину.
Але тут мене за пів року дуже дістали теща з тестем і сестра дружини з племінником. Постійні прохання відвезти, привезти. То лікарня, то розсада, то у племінника виступ, то ветклініка, то ще щось. Практично кожні вихідні, та й на тижні, іноді щось треба.
Скандал трапився цієї п’ятниці, зателефонувала теща, сказала, що спекотно і їх у черговий раз треба відвезти і забрати з дачі, причому разом із сестрою дружини та племінником, а живуть вони в різних кінцях міста, тобто ще плюс година-півтора. Ми на їхню дачу не їздимо, максимум двічі на рік.
Я сказав, що у нас свої плани на вихідні і, на жаль, не можу їх відвезти та привезти, і що я не таксі, якщо треба можу дати грошей на таксі, зрештою, можу я у вихідні провести час як я хочу та відпочити. Все обурення родичів вилилося на дружину, причому я краєм вуха чув, як невтішно мене називали.
Дружина на моєму боці розуміє, що її рідня вже дістала, і наші вихідні ми хочемо провести за своїм розкладом, але дипломатично натякнула мені, що може, потерпимо, хоч би літо. Я розповів дружині, що частково чув розмову з тещею та й тесть потім дзвонив. Поцікавився, чому вона мене не захищала, а просто слухала. Чому сама не сказала, що нахабство має межі.
В результаті не посварилися, дружина каже, що розгубилася. Але я однозначно сказав, що з її ріднею спілкуватися не хочу, лише після вибачень. Сьогодні, як ні в чому небувало, зателефонувала теща, але після того, як я запитав, чи не хоче вона вибачитися за те, що наговорила дружині, вона кинула слухавку. Не знаю, як поводитися далі. Дружину теж не хочеться нервувати.
Валентина Василівна Ткачук мешкала на другому поверсі звичайної старої п’ятиповерхівки. Знаєте, з тих затишних будинків,…
На кухні в Оксани вирувало життя. У духовці саме підрум’янювалася домашня піца, щедро посипана тягучим…
Я стою в темному коридорі власної квартири, боязко прислухаючись до звуків. З нашої кухні знову…
Знаєте, що найстрашніше в невеликих містах? Те, що твоє особисте горе рано чи пізно стає…
Оленка поверталася додому з поліклініки, і на душі в неї шкребли коти. Здавалося б, ну…
Знаєте, це таке дивне відчуття — у свої п’ятдесят з хвостиком по-доброму позаздрити власній майбутній…