Поведінка доньки боляче ранять мою душу. Моїй доньці лише 16 років. Навчається у технікумі, з хлопцем не зустрічається. 1 вересня у технікумі куратор опитувала студентів про те, від куди вони, звідки дізналися про цей технікум та про те, де працюють батьки.
Після виступів її однокурсників, їй стало соромно, що її мати супер заможна бізнесвумен, а рядовий співробітник. Пішла на танці. На одному занятті всі почали ділитися своїми враженнями про поїздки по містах, країнах, про досягнення і т.д.
Слова моєї дочки: «Мені навіть не було чого їм розповідати, я ніде не була». І розповідала це мені з таким докором. Я їй пояснила, що все життя попереду, що ми не змогли, зможеш ти досягти всього.
Її стало дратувати те, що в одній кімнаті з молодшою сестрою вона живе, почала висловлюватися, що хоче окрему кімнату. Її почало дратувати те, що я готую те, що живемо в старому будинку (приватний будинок) і те, що в сім’ї «вічно не вистачає грошей».
Не було раніше такого, стосунки добрими довірчими були. По можливості і в кафе ходили, та гроші давала, якщо вони з подружками кудись ходили. На серці тяжко після її висловлювань. Адже ми як подруги були.
Валентина Василівна Ткачук мешкала на другому поверсі звичайної старої п’ятиповерхівки. Знаєте, з тих затишних будинків,…
На кухні в Оксани вирувало життя. У духовці саме підрум’янювалася домашня піца, щедро посипана тягучим…
Я стою в темному коридорі власної квартири, боязко прислухаючись до звуків. З нашої кухні знову…
Знаєте, що найстрашніше в невеликих містах? Те, що твоє особисте горе рано чи пізно стає…
Оленка поверталася додому з поліклініки, і на душі в неї шкребли коти. Здавалося б, ну…
Знаєте, це таке дивне відчуття — у свої п’ятдесят з хвостиком по-доброму позаздрити власній майбутній…