Спочатку чоловік хотів, щоб ми жили з його мамою, але я наполягла на оренді квартири, поки немає своєї. У чужій квартирі прожили 5 років, накопичили небагато грошей, але лише на однокімнатну. Чоловік сказав, що ми можемо продати мамину двокімнатну квартиру, і нам вистачить не лише на свою трикімнатну, а й на ремонт та меблі.
Я категорично відмовилася. Мене влаштовувала однокімнатна, хоч і невелика (студія), але своя. Тоді свекруха пішла іншим шляхом, заявивши, що хоче продати квартиру та купити будиночок у передмісті, про яке все життя мріяла. Мене це не стосувалося, як я думала, і я не втручалася у їхні справи.
Але виявилося ще, як торкалося! Свекруха після продажу квартири переїхала до нас на час, доки вибираєбудинок. Чоловік, щоправда, спитав моєї згоди, і переконав, що це максимум на місяць. Він сказав, що вже є будинок на прикметі, треба лише з’їздити подивитися та поговорити з господарем.
Свекруха з першого ж дня розклала свої речі у шафі, обрала диван для себе (добре, що хоч не наше ліжко ) і почала обживатися. І це в однокімнатній квартирі! Але я терпіла (тимчасово ж), поки вона не почала господарювати на кухні.
Все, що я готувала, вона вважала несмачним, говорила, що я не вмію заощаджувати, бо купую м’ясо, а можна обійтись сосисками. Справді, так було дешевше, бо свекруха відварювала сосиски до якогось гарніру, а в цій воді варила суп! Як це можна їсти?
Почалися сварки, я вимагала, щоб чоловік швидше вирішував питання з її домом, хоч якимось. Зрештою з’ясувалося, що гроші свекруха віднесла на депозит, щоб заробити на відсотках. Поставили мене перед фактом, що договір на рік і переривати його нема сенсу.
Я переїхала до своїх батьків, сказавши чоловікові, що повернуся тільки коли свекруха поїде. Він вибачався, казав, що їхати їй не куди, що не може ж він вигнати рідну матір надвір. Я вже зважилася на розлучення, але нещодавно дізналася, що чекаю дитину. Що тепер робити не знаю. Я розумію, що радити тут нічого, але мене всю розпирає від образи і хочеться просто виговоритись.
Дві сумки стояли посеред прихожої так само впевнено, як чужі правила. Великі, туго набиті, ще…
Вона ще вірила, що світом править добро. Що заміж виходять із любові. Що в білому…
Іноді біда не стукає. Вона заходить у твоє життя в піщаних кросівках і каже, що…
"Ой, та ти з глузду з’їхала, дівчино, якщо зібралася за Тимка Гнатюка заміж." Так сказала…
Сонце пекло так, що марево над полтавськими грядками аж тремтіло, але Віку раптом кинуло в…
Я досі пам’ятаю той день, коли ми вперше переступили поріг нашого нового дому у Черкасах.…