Мені 36 років, чоловікові 34 роки. Одружені вже рік. Чекаємо на поповнення в сім’ї, термін у мене 5 місяців, а дитина перша і запланована.
Обидва працюємо. У мене важка розумова робота, але і з фінансового боку я заробляю більше вчетверо, ніж чоловік. Купили йому нову машину все начебто добре. У мене цей період проходить не просто, постійно дуже сильно нудить, дуже різко реагую на запахи та їжу, по будинку робити перестала щось. Приходжу з роботи та падаю спати.
Чоловіка це не влаштовує. Його мама каже, що треба терпіти, що всі жінки через це пройшли, і я не особлива. На жаль, моєї мами немає в живих і допомогти мені нікому.
Весь побут звалився на чоловіка. Через це часто сваримося. Кинути роботу не можу, вона нас годує та оплачує все, що хочу. Може я і справді дуже примхлива?
Той лютневий вечір починався цілком буденно. За вікном лютувала хуртовина, безжально замітаючи снігом втомлене місто,…
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…