Свекруха зіпсувала нам зустріч Нового року. Ми з чоловіком одружені два роки. Відносини хороші, але без негативу, звичайно, не обійшлося. Моя свекруха не бачить кордонів. Мало того, що вона думає, що має право вирішувати, де нам працювати, як нам одягатися і що нам їсти, так вона ще дуже любить увагу своїй персоні.
За ці два роки всі свята ми святкували в неї. Її день народження, день народження чоловіка, мій день народження, Новий рік, 8 Березня, день матері, день вчителя (вона вчитель). Дійшло до того, що о 6-й вечора, 14 лютого вона зателефонувала і запитала, чому так довго збираємося.
Я, звичайно, нагрубила, відповівши, що ми нікуди не збираємось. Навіть на цей Новий рік повторилося все те саме. Чоловік тоді ще за два місяці запросив друзів. Вирішили свято відзначати із ними. О 9-й вечора вона зателефонувала, сказала, що в неї все готове, мовляв, викликайте таксі і швидко до неї.
Чоловік пояснив, що ми приїдемо на хвилин 20, привітаємо, подаруємо подарунки та додому. І тут розпочалося, з криками, що ми собі таке придумали, що Новий рік це сімейне свято та друзям не місце на ньому.
Моя мама другий рік сама проводить всі свята. Батько не стало, родичі в іншій країні. У свекрухи ж чоловік та ще один син. Так, вона образилася, мені ситуація теж неприємна. Що робити не знаю, бо через це ми вже пару місяців практично не спілкуємося.
Оленка навшпиньках зайшла на кухню і завмерла перед холодильником. Вона ледве дихала від передчуття. Вчора…
У нашій родині роками тримався непорушний закон: я на кухні спину гну, а свекруха —…
Оксана мала одну звичку, з якої її чоловік Андрій завжди добродушно підсміювався. Вона вела зошит…
— Іро, та ти в нас тепер як пані живеш! — Лариса прискіпливо провела пальцем…
Мені 59 років. Торік я завела «блокнот радості». Пишу це, і самій трохи смішно. Звучить…
— Ти ж не забула, що я сьогодні ввечері їду до Сергія на день народження?…