Свекруха не любила обох невісток і як виявилося недарма, Ганна побачила все на власні очі

Я ображена на родичку чоловіка. Приблизно раз чи два на рік ми їздили до рідні чоловіка до іншої країни. Там у чоловіка два брати. Була свекруха, але її не стало. Поки свекруха була жива, вона дуже не любила одну з невісток — тиху, милу дівчину, яка боялася навіть очі на когось підняти. Свекруха чіплялася до кожної її дії, в її ж будинку (будинки стояли поряд, велося спільне господарство) поводилася зухвало і наказово (а як же, вона ж мати її чоловіка).

Я від душі співчувала бідолашній і намагалася хоч якось її захистити, коли приїжджала. Потім свекрухи не стало, ми почали їздити набагато рідше. З другою невісткою стосунки у мене не склалися. Вона дуже примхлива та егоїстична особа, яка любить, щоб увесь світ крутився навколо неї.

Брат чоловіка в неї під підбором, що вона велить, те й робить. Під час останнього приїзду вона спробувала командувати і мною і була дуже незадоволена, що я не слухалася.

Людина демонстративно не хотіла спілкуватися ні зі мною, ні з моїм чоловіком, ображала нашу дитину, налаштовувала брата чоловіка проти нього. Одним словом, дуже важко було спілкуватися. Не так зайшов, не так сказав, отримай скандал. Я людина спокійна, мене це дуже напружувало.

Тішило, що ми там на кілька днів. Але найбільше й найнеприємніше вразила поведінка першої невістки — тихої та коханої мною. Вона наодинці зі мною і з чоловіком була мила, привітна, говорила без угаву, робила нам компліменти, з обожненням поралася з нашою дитиною. Але в компанії другої невістки її наче підміняли.

Вона могла ще перекинутися парою слів з моїм чоловіком за крайньої потреби, але мене ігнорувала. Переставала розмовляти, шепотілася з другою невісткою, уникала мого погляду. Наскільки я зрозуміла, вона демонструвала другій невістці, що взагалі зі мною не спілкується. Ймовірно, стала у конфлікті на її бік. Хоча поведінка другої невістки була зухвалою і неадекватною, і конфлікт починала і підтримувала не я. А я ж її саму раніше захищала!

Мені було ніяково запитати прямо, чому її поведінка змінюється при другій невістці. Я просто зрозуміла, що людина лицемірна та перестала довіряти, почала тримати деяку дистанцію, а при другій невістці вже сама і не намагалася з ними обома замовляти.

Якщо що, чоловік першої невістки на той момент був у від’їзді, можливо, при ньому вона поводилася б по-іншому. Також розкрилися деякі подробиці її спілкування з покійною свекрухою. Виявляється, свекруха звинувачувала її у багатьох речах, які невістка заперечує, але щось уже віри їй немає, бо вона зовсім не така тихоня, а цілком собі на думці. Також було і щось погане, що вона, і справді, зробила свекрусі, сама це визнає, і ніхто про це не знає досі. Можливо, свекруха недарма ставилася до неї погано, а мені, яка приїжджала на пару днів на рік, здавалося, що ця дівчина ангел, а всі до неї несправедливі.

Після нашого від’їзду був ще один цікавий момент. Чоловік першої невістки надіслав до них додому іграшку в подарунок нашій дитині, про що мені повідомила сама невістка телефоном. Іграшка прийшла до неї одразу після нашого від’їзду. Вона обіцяла відправити її нам, і з тих пір пів року тиші. Брат чоловіка іноді дзвонить нам і завжди питає, чи ми вже отримали ту іграшку.

Ми відповідаємо, що ні. Якось він сказав, що нібито його дружина віддала іграшку другому братові і попросила відправити нам, коли проїжджатиме біля пошти. Я так розумію, що у своєї дружини він це питання з’ясовувати боїться, як справи з відправкою. Куди вони всі дружно поділи цю іграшку – загадка. Вона нам і не потрібна. Але неприємний осад залишається. Адже як перша невістка була мила з нашою дитиною. Невже можна так помилятися у людині?