Після весілля ми з чоловіком жили з його мамою, хоча я, погоджуючись на такий крок, розуміла, що буде дуже нелегко, оскільки зі свекрухою стосунки були натягнуті від самого початку. Її злило те, що я не маю свого житла, що я з іншого міста.
Батьки далеко, а тут у мене живуть дідусь із бабусею. Приїхавши одного разу до них, я й познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком.
Переїхати до моїх батьків чоловік не хоче, і я його розумію, що у маленькому містечку з роботою нам обом буде складно. Живемо так уже три роки, є син, якого свекруха не сильно любить, вона зайнята більше собою, будучи давно розлученою, мріє ще раз вийти заміж.
Я її не засуджую, навіть навпаки, була б рада, щоб вона переїхала жити до майбутнього чоловіка, але вийшло так, що ми змушені були поїхати до моїх бабусі з дідусем. Був початок літа, бабуся запропонувала дідові пожити на дачі, щоб ми були одні, але я розумію, що буде дуже непросто, коли прийде зима, і вони повернуться назад.
Вже зараз я помічаю, що їм заважає дитина, хоча вони й люблять її дуже, але постійно з нею в одній квартирі, це вже не для їхнього віку. А тут я дізналася, що знову чекаю дитину, ми хотіли ще одну дитину, але не так скоро.
Вирішили залишити, але боюся сказати про це бабусі, вона мене не зрозуміє. Квартира у них двокімнатна, невелика, тісно для такої родини, а тут ще поповнення.
Але ми дізнаємося, що свекруха познайомилася з чоловіком і живе в нього, квартира стоїть порожня, але нам вона про це не сказала. Коли чоловік подзвонив їй і сказав, що ми повертаємося назад, свекруха розсердилася, бо планувала здавати квартиру.
Але чоловік сказав, що має право на неї таке саме, як і мати. Зараз живемо в цій квартирі, у свекрухи є ключі і вона приходить у будь-який їй зручний час, щоб перевірити, чим я зайнята, як у квартирі, робить постійно зауваження, а потім дзвонить моїм батькам і розповідає, що я погана мати.
Я погано почуваюся через ранній термін, мені важко справлятися з домашніми справами, ще й дитина маленька забирає багато часу. Але свекруха, замість того, щоб зрозуміти чи допомогти, тільки лається постійно.
Якось навіть сказала, що нам не потрібна друга дитина, що ми і з однією не можемо впоратися. Купити свою квартиру немає можливості, знімати також, як жити в таких умовах, не знаю?
