Син із невісткою приїхали з відпочинку, посварившись через дрібниці, і не розмовляють уже тиждень. На мої розпитування кожен відповідає по-різному. Якби вони жили окремо, мені було б легше, бо все на очах. Кличу обідати, приходить син, невістка сидить у своїй кімнаті або бере тарілку до себе. Якщо ми п’ємо чай із невісткою, не приходить син.
Соромно кому сказати, що двоє дорослих людей, які вже мають п’ятирічного сина, посварилися через фотографію. Невістка попросила її сфотографувати, і їй здалося, що син спеціально вибрав такий ракурс, щоб вона виглядала товщою, ніж є насправді.
Той спочатку сміявся, чим ще більше розсердив дружину, а потім не знайшов нічого кращого, ніж нагрубити їй у відповідь. Коли я намагалася поговорити з невісткою, переконати її бути розумнішою і помиритися, вона сказала, що він зіпсував їй не тільки відпустку, але й усі фото, які вона збиралася виставити до соц. мережі.
Для мене це незрозуміло, навіщо все, що відбувається у сім’ї, в особистому житті виставляти на загальний огляд. Але я промовчала, щоб не виявитися крайньою. Перестала звертати увагу, дорослі люди, помиряться, а я займаюся онуком, бо батькам не до нього, плекають кожен свою образу.
Але все-таки боюся, що через такий мізерний привод може трапитися і великий розлад, якщо не розлучення. Але як вплинути на них не знаю.
Той лютневий вечір починався цілком буденно. За вікном лютувала хуртовина, безжально замітаючи снігом втомлене місто,…
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…