«Горою всі за нього стали, як же, ображають хлопчика, — злиться Надія. — Ну, звичайно, головна претензія і звинувачення, що я вийшла заміж і завела собі нову дитину».
— Класика жанру, — усміхається подруга. — Ти повинна була до кінця днів своїх у траурному одязі вдома сидіти й голову попелом посипати, що тебе чоловік кинув.
— Ага, саме так. Для мене мало б життя закінчитися, коли Віктор вирішив, що полігамія у чоловіків у крові, а я маю сидіти й мовчки чекати, коли чоловік згадає, що одружений.
Та ще й дякувати поясним поклоном, що він мені жодної зарази не притягнув, — продовжує Надія. — І головне, він одружився знову, аліменти копійчані платить, нова дитина тепер у нього — і до нього жодних претензій.
Надії 36 років, два роки тому вона вийшла вдруге заміж, зараз у неї з другим чоловіком є донька, їй 7 місяців.
Надія в декреті, живуть вони з чоловіком у трикімнатній квартирі, яку брали в іпотеку разом.
Взагалі-то, це була умова Наді, що дитина зʼявиться у родині, якщо вони куплять трикімнатну. Бо в жінки є ще й син від першого шлюбу, йому зараз 13 років.
Перший чоловік Надії виявився гулякою. Як пізніше дізналася жінка, він почав їй зраджувати ледь не під час медового місяця. І в декреті ходив на сторону, і пізніше.
Коли синові було 6 років, попався.
Так, підозри в Наді були щодо його вірності, але чоловік на колінах стояв, клявся, що нічого такого. Спійманий на гарячому, повівся якось демонстративно й агресивно, мовляв, він чоловік, що такого?
— Усі чоловіки гуляють, усі дружини терплять. Мудрі дружини ще й виду не подають, — заявив.
Надя мудрою бути відмовилася, досі дивується: як це жодного разу чоловік її ніякою болячкою «не нагородив», пощастило ж.
Жінка взяла сина й пішла у свою спадкову, від бабусі по батькові, квартиру. Однокімнатна, зате своя. Колишній чоловік, який непогано заробляв, після розлучення зробив усе, що входить у формулу: «Пошкодуєш, що викаблучувалася».
— Аліменти став платити смішні, оформився на мінімалку на своїй же роботі, в опіку на мене бігав і скаржився з будь-якого приводу, — згадує жінка.
Колишня свекруха начебто була на боці Наді, головою хитала, кажучи про сина: «Ой, який дурень, який дурень», але, як підозрює Надія, саме вона була режисером вчинків сина.
Гаразд, час минув, колишній знову одружився, щодо Наді заспокоївся, аліменти жінка відсудила у твердій сумі, син підріс, спілкується з батьком раз на півроку, з бабусею по батькові рази в два частіше.
У Надії теж начебто життя налагодилося. Переїхали з новим чоловіком, у сина кімната своя, окрема. Чоловік здає однокімнатну квартиру на околиці Києва, Надя теж здала свою квартиру. Власне, з цих грошей вони іпотеку й платять, адже перший внесок у них був зовсім невеликий.
Син до нового заміжжя матері поставився насторожено, що й зрозуміло — підліток уже. Розслабився було, але… у спілкуванні з хлопчиком активізувалися і колишній чоловік, і колишня свекруха. Особливо коли у Наді зʼявилося немовля.
— Поява другої дитини в будь-якій родині для старшого — стрес, — вважає жінка. — Навіть якщо батьки одні. Тим паче, при такій різниці у віці. А в нас ще й від вітчима сестра. Але я просто впевнена, що все пройшло б легше, якби колишні не лізли. І моя мама теж зайняла якусь позицію незрозумілу.
Мама Надії розлучення доньки свого часу не те щоб не схвалила, просто попередила: на мене не сподівайся, у мене своє життя, вигрібай сама.
Надя не образилася, зрозуміла, вигрібала і вигребла. А коли озвучила мамі, що в положенні вдруге, почула:
— І навіщо це тобі треба? Рости сина, є ж у тебе дитина. Ти про нього подумала? Йому буде важко, між іншим, він почуватиметься взагалі відторгненим.
Надія розсердилася, висловила матері, що та про неї взагалі не думала, коли розлучилася з її батьком, вітчими змінювалися один за одним. Так, не подарувала мама їй сестру чи брата, але й не жила практично з донькою, та на бабусиному піклуванні була, поки бабуся була жива й здорова, а там уже й Надя сама виросла.
— Ніколи допомоги не просила, — каже Надія. — І їй було все одно, коли я з дитиною залишилася. Вона не повела себе як бабуся, вона своїм життям займалася, а тепер час з’явився? Задумалася про те, що в сім’ї доньки відбувається?
Друга дитина була усвідомленим рішенням Наді. У другого чоловіка рідних дітей немає, він надійний і спокійний чоловік, хазяйновитий.
Зірок з неба не хапає в плані зарплати, але ж і трикімнатну осилили, і обставилися якось. До того ж, у них є активи, а підробляти Надія почне, тільки дасть трохи доньці підрости.
З пасинком чоловік ладнає, ладнав. Нібито. Товариські стосунки, на більше чоловік не претендує. І уваги хлопчикові менше не стало, усі його потреби закриваються, але появу ,,розповідь спеціально для сайту рідне слово,, на світ сестри син сприйняв негативно.
Закотив демонстративно очі, коли Надя сказала про це, потім почав її соромитися перед приятелями. Потім були грубі питання: «От, і чого вона реве? Дістала».
Нещодавно скандал стався, який зараз Надію дуже нервує, адже сколихнув болото серед «колишніх» і підключив її маму.
Річ була така: син розбив смартфон. Телефон був не новий, жінка планувала восени подарувати синові на день народження нову модель. Прийшов, сказав, що апарат на друзки. Надя заспокоїла нащадка, сказала, що подарунок він просто отримає раніше.
— Попросила чоловіка купити йому смартфон, — розповідає жінка. — Він пішов і купив. За 15 тисяч, характеристики за цю ціну — чудові, у мене самої телефон набагато скромніший. А синові не сподобалося.
Він висловився, що це китайське лайно, що він сподівався на іншу марку, у всіх його друзів уже давно круті «яблучні» телефони, і тільки він, «як л*х», вибачте, ходив зі старим мотлохом.
Слово за слово, син сказав, що мати не може собі дозволити покупку йому крутого телефону через те, що в неї змінилися пріоритети, вона тепер усе — новому чоловікові й доньці, а син тепер у неї на останньому місці. Надя не стерпіла, відповіла різко.
Син «пригадав», що його батько аліменти платить, що це гроші не материної нової сім’ї, а його. Надя порадила йти й жити з батьком, а вона платитиме аліменти.
І ось на цьому моменті, коли підліток грюкнув дверима, на Надю єдиним фронтом обрушилися всі.
— Ти збожеволіла, гормони в тобі говорять, чи що? — подзвонила мама. — Ти сина з дому виганяєш? А він має рацію, між іншим, у тебе пріоритети сильно змінилися, я казала тобі, не треба другої дитини…
Не встигла Надія кинути слухавку, як пролунав дзвінок від колишньої свекрухи, яка кричала, що вона не дозволить Наді так ставитися до її онука.
А потім подзвонив і колишній:
— Ти що собі дозволяєш? Чому ти на синові економиш? Дала життя новій дитині від свого недомірка, нехай він свою доньку й годує. Я аліменти плачу, а ти моєму синові в усьому відмовляєш? Здуріла зовсім?
Увечері син прийшов додому, як зрозуміла Надія, брати хлопчика до себе й отримувати від неї аліменти ніхто не розбігся. Але й миру в сім’ї немає.
Син розмовляє з нею і вітчимом через губу, йому постійно хтось дзвонить і пише. Як розуміє Надія, родичі, бабусі й татусь. Син навіть фотографує тепер сніданки, обіди та вечері. Напевно, ловлять її перед опікою, на недбалості спіймати хочуть.
Жінка зізнається, що сина любить, але вся ця ситуація її виснажує.
На контакт хлопчик не йде, миру в сім’ї немає. Зараз він і другого чоловіка ігнорувати почав. І що робити? Не з дому ж виганяти його, кому він, окрім матері, по-справжньому потрібен?
І що ж тепер Наді робити? Адже ніби й чоловік добрий, і донечка мала, а тут син, що ніби хтось проти неї налаштовує… Як розрулити таку ситуацію, щоб і вовки ситі, і вівці цілі були?
Може, ви, щось порадите?
