Selena

— Я все пам’ятаю. – У темряві блиснули його очі. – Тітка Зіна каже, що ти забрала життя у батька. А я пам’ятаю, як він ображав тебе. Я тоді дуже злякався. – Вітя замовк. — Я його дуже любила. Ще зі школи. Усі дівчата за ним бігали, а він на мене поглядав. Ти на батька в тому віці дуже схожий, – тихо почала розповідати Анастасія

Мільйон разів вона мріяла, як буде ось так сидіти в плацкартному вагоні, дивитися у вікно. Хотілося скоріше побачити дітей, обійняти…

10 місяців ago

— З яких це пір ти їси варення, жук? — А ти також спробуй, тату! Воно із суниці! – не міг зупинитися Степан. Бабуся одразу виставила переді мною тарілку. — Вибачте, а як вас звати? – запитав я, ніяковіючи. — Антоніна. Просто баба Тося. Ти їж, налягай, а то синок у вас спритний. — Так… дружина таке не готує відтоді, як… А ви звідки моє ім’я знаєте? Я начебто не представлявся. — Та як же? Ти мені сказав: «здрастуйте, мене Юрій звати…» — Хіба? — Точно. Старенька дивилася на мене з лукавою насмішкуватістю. Я не знав кому вірити: їй чи собі

Втомленим рухом вона зняла перуку, а я, щоб не бачити її навіть боковим зором, сильніше натиснув на газ. Зосередитися на…

10 місяців ago

Тітка Валя – Сашка мати – схопивши коровай, вийшла з дому. Коровай був на вишитому рушнику, зверху, на хлібі, як корона, височіла сільничка. Оточивши господиню хати, родичі тіснилися ближче, ну, а ми зі Свєткою з жадібністю впилися очима в наречену. Ні, брат у мене теж гарний – у чорному костюмі та білосніжній сорочці, з квіточкою на піджаку, високий, чорнявий, кароокий – уся рідня милувалася і пишалася ним. Але ось наречена – це ж для нас зі Свєткою – царівна з казки. Біла довга сукня, з-під якої визирали туфельки, струменіла по її дівочій фігурі; на акуратно покладеному світлому волоссі – весільний вінок, до якого була прикріплена ніжна, як хмара, фата

Гаряче липневе сонце пекло вже з самого ранку. Я ще раз зайшла на подвір'я, де мешкали батьки мого двоюрідного брата;…

10 місяців ago

Я «виплакала всі очі», моє серце розбите, немов засохла булочка і дурні голуби клювали його, завдаючи нестерпного болю. – Не може мужик просто так піти! – говорили подруги. – Значить, натворив десь! – зі знанням справи констатували їхні чоловіки. Якщо натворив, то повинна ж я хоч здогадуватися – де? Все було чудово! – Знайшов, мабуть, якусь вертихвістку, – сказала якось тітка Таня (прибиральниця в офісі), – а ти голову ламаєш. Плюнь, так, розітри. Значить, не твій мужик

Мій третій чоловік Сергій пішов від мене, нічого не пояснивши. Два попередніх зробили так само. Ось так, нічого не сказавши.…

10 місяців ago

— Я в Насті спитаю, Настя краще знає, ой, це до Насті, я не можу це без Насті вирішити, спитайте краще в Насті, – такі фрази від Сергія чули батьки і брат із будь-якого приводу. — Та що ти за мужик такий, – скипав батько, – чому я в твоєї дружини маю питати, чи прийдете ви на шашлики цієї суботи! Чим вона зайнята, чому б не прийти, коли свекри кличуть? У нас із матір’ю ювілей сімейного життя! Не мужик, а телиця безсловесна

Мені й самій поведінка Сергія не надто до душі, - зізнається Ксенія Іванівна, - начебто і дорослий чоловік, і не…

10 місяців ago

— Хочеш я тобі допоможу піти? Це не боляче, – посміхався він їй, дивлячись в обличчя. Її повіки злегка здригнулися. – Ти втомилася від цього, я теж. Я тобі допоможу, мені розповіли як. — Ви тут? – у дверях палати з’явився лікуючий лікар, – Доброго дня. Мені повідомили, що ви прийшли. Я змінив схему лікування, призначив нові препарати і… — Робіть, що вважаєте за потрібне, – Антон не став слухати лікаря і просто вийшов із палати

— Що ж ти все живеш, мене мучиш?! - Антон смикнув гнучку трубку крапельниці. Молоденька медсестра увійшла в палату, і…

10 місяців ago

— Вітя, гаманець пропав! — Ой, та що там у твоєму гаманці? – відмахнувся чоловік. – Дрібниця на проїзд. — Вітя, там була вся моя зарплата! – Повільно промовляючи кожне слово, Ірина опустилася на стілець. – Я вчора отримала, не встигла на карту покласти. А тепер її немає! Ні гаманця, ні грошей, ні дрібниці на проїзд! — Може, витягли в транспорті? – почухав підборіддя чоловік. – Може, впустила десь дорогою? – Версії сипалися одна за одною

— Хто-небудь, зачиніть двері, я спізнююся! - Ірина крикнула, на ходу закидаючи сумку на плече. — Вічно ти кудись біжиш,…

10 місяців ago

Я дитині готую, годую, мию, одягаю, вожу до дитячого садочка, вкладаю спати, розважаю як можу, хоча більшу частину часу моя дружина проводить у телефоні та планшеті. Так, і я працюю. Молодшим вона займається трохи більше – тобто вона його принаймні годує, миє і вкладає спати, іноді навіть гуляє (хоча я з ним гуляю, здається, частіше). Виконавши це завдання-мінімум, вона вкладається дивитися в телефон, а дитина надана сама собі. На щастя, він більш самостійний, ніж старший, і любить гратися сам, а також багато просиджує в планшеті за мультиками

Не знаю на що я сподіваюся, коли пишу це, може просто виговоритися. Проблема в тому, що моя дружина - це…

10 місяців ago

— Сідай, Віталіно, поруч. Посидимо як раніше. — Мамо, ти що знову? Ну, тепер нас важко сплутати з Віталінкою? — Та ні, Віталіно, це всім іншим ти можеш мізки пудрити й надалі, але зараз слід нам вирішити – як житимемо далі з цим вантажем. Двадцять два роки ви були одним цілим, а тепер напевно боляче ось так по живому різати? І Ігор…. А раптом теж зрозуміє, що пішаком у твоїй грі став? Ти ж граєш не тільки чужою долею, а й своєю. Якби Ігор був тобі небом даний, не довелося б його красти в сестри

Римма і Віталіна були двійнята, і не просто двійнята, а справжнісінькі близнючки. Вони своєю феноменальною однаковістю дивували всіх із перших…

10 місяців ago

— У мого сина є своя машина, а я маю чужим людям гроші платити? – напирала Марія. — Ти вважаєш, є різниця кому платити? – спокійно цікавився Кирило. — Зараз не зрозуміла ходу твоїх думок, – починала нервувати пенсіонерка. – З якої радості я маю тобі платити: ти мій син, це машина мого колишнього чоловіка. — Від родинних зв’язків я не відмовляюся, – парирував Кирило. – Але автівку ти мені продала за ринковою ціною і гроші всі до останньої копійки забрала. Якщо розраховуєш, що після цього я буду за першим свистком усе кидати і до тебе в будь-яку точку міста мчати, то серйозно помиляєшся

— Михайло Петрович був хорошою людиною, - скорботно говорила Марія, яка овдовіла півроку тому. - Так боялася на старості років…

10 місяців ago
Show more Posts
Show previous Posts