Головна

Selena

— А ти не можеш зробити кілька банок без огірків і кабачків? А от мама такі не поважає, вона любить усе по-старому. І Танька, сестра, теж. Ти зроби побільше, щоб і на них теж вистачило. Все одно ж крутиш. — А ти вважаєш, що це так просто? – раптом сердитим голосом запитала Катерина, – ти хоч раз би спробував, що це за задоволення. Спочатку на дачі все літо стоїш, зігнувшись у три дуги, потім усе це додому перевозиш. Потім усе це миєш, обробляєш, банки готуєш, стерилізуєш, лечо вариш, розливаєш. А руки в мене тільки одні
Життєві історії 0
Повернувшись з роботи в п’ятницю, Борис зазирнув у кухню, де, як він вгадав за звуками, перебувала його дружина Катя. — О, знову банки! – зауважив Борис, – що
— Ну, Річарде, – сказав Борис, а пес нагострив вуха, почувши своє ім’я, і радісно завиляв хвостом. – Ось, тепер знаю, що ти – Річ, так мені сказав твій господар. А ось у мене до тебе послання від нього, – він розірвав пакет і дістав рушник. – Ось, Річ… Пес схопився і уткнувся носом у рушник. Скільки ж було в нього радості. Потім підійшов до Бориса і уткнувся йому в коліна, радісно скиглячи, мабуть дякував за звісточку від господаря. Адже він теж переживав
Життєві історії 0
Сніг упереміш із водою – рідка суміш, вона гидко хлюпала вод ногами в сирих досвітніх сутінках. Борис ішов на роботу цим раннім туманним ранком, було видно лише на
Розписали їх у сільраді, і всі гості прийшли в хату до батьків Матвія. Клавдія, коли переступила поріг хати й побачила накриті столи, навіть трохи була ошелешена. Усього було багато, а гості зраділи, коли побачили багато напоїв на столі. Господарі самі не пили і Матвій теж, але гості пили і веселилися, а мати Клавдії плакала від радості. Озиралася на всі боки й думала: — У який дім потрапила моя донька. На вікнах тюлеві фіранки, штори гарні, трюмо ледве не до стелі, меблі гарні, все гарно й добротно, Посуд гарний і дорогий
Життєві історії 0
Увійшовши до свого будинку з двору, Клавдія втомлено опустилася на диван у кімнаті, і як завжди подивилася на стіну, де в рамці висіла фотографія чоловіка Матвія. Їй скоро
— Вибачте, але чек не з нашого салону, це чек бару «Петта». Он він, через дорогу. А ваш молодий чоловік учора прийшов до мене перед закриттям і слізно просив подарувати йому який-небудь букет, на колінах повзав. Він сказав, що його обікрали, а у вас учора було торжество і вирішується його доля. Усе, що я змогла – це віддати букет, який планувала розібрати і викинути. У борг ми не даємо. Тож
Життєві історії 0
Ірина допомагала клієнтові у виборі квітів, як нервово дзенькнув дзвіночок, двері напружилися на пружині й ніяк не поверталися на місце. Іра вибачилася і вийшла з холодильного відділення. У
Олексій підняв очі від тарілки з варениками й уважно подивився на дружину. — Я слухаю. — Я подумала… можливо, ми зможемо здати одну з кімнат? Адже у нас трикімнатна квартира, і кімната Іллі пустує, – Марина говорила про сина, який навчався в іншому місті
Життєві історії 0
Марина прокинулася від будильника. Тьмяне світло осіннього ранку пробивалося крізь фіранки. Олексій, чоловік Марини, вже давно пішов на роботу, залишивши на столі записку: «Доброго ранку! Кава на плиті.
Увечері, коли двір вщух, з під’їзду крадькома вийшли двоє. Іллівна – стояти на варті, поки Валера звершує добру справу, а Зайцев – трясучись, як хвіст, але з ручною пилкою напереваги. Зашуршали в бузку, примірялися… — Ось тут пиляй! – веліла Іллівна. – Ця гілка найбільше мені заважає, з неї й почнемо
Життєві історії 0
Бабця Іллівна вирішила вирубати бузок. Жила бабця на першому поверсі, й у бузок “встромлялася” поглядом, коли хотіла подивитися, хто там входить у під’їзд або виходить із нього. Пізньої
Насолодившись увагою дівчат, і ще раз обізвавши тітку дурепою, Мишко піднявся і побрів до виходу. Забуті ним на підлозі хліб і макарони, турботливий персонал продуктового магазину, сунув йому в руку безкоштовно, як компенсацію. А противна тітка з носом як у орла, тихо йшла позаду, покашлювала винувато, переживаючи за здоров’я незнайомця. У голові шуміло і навіть клацало, але він не поспішав додому, йому після неприємного інциденту захотілося хоч трохи розвіятися
Життєві історії 0
— Куди йдеш, дурень, не бачиш, чи що? Висока, великоноса тітка з візком, промчала повз Мишка, і проїхала колесами по нових черевиках, притиснувши до стелажа з продуктами. І
А вже коли Микита одружився з Наталею – дівчиною з їхнього села, і один за одним у них зʼявилися дітки: дві дівчинки і хлопчик, так і зовсім Ангеліна відійшла на останнє місце. Усе найсолодше, найкраще насамперед віддавалося онукам від другої невістки. Саме для них Лідія Василівна відкладала з кожної зарплати копієчку, щоб у день народження порадувати дорогим подарунком. Саме про них завжди говорила з гордістю, хвалилася успіхами. А Ангеліни немов і не було
Життєві історії 0
Лідія Василівна старшу онуку недолюблювала. Вина Ангеліни була лише в тому, що її мати – Ритка-вертихвістка. Саме так називала першу невістку Лідія Василівна. Рита була тонкою і дзвінкою,
Далі мій мозок навіщось почав вигадувати варіанти дотепних діалогів, і я не помітила, як занурилася в дрімоту, крізь яку проникали звуки метро. Я прямо чула, як шумів поїзд, що наближався. Я стояла на краю платформи і бачила, немов у сповільненій зйомці, як цей хам підходить до мене і штовхає прямо на рейки. Я з жахом усвідомлювала, що це кінець
Життєві історії 0
Ця квартира мені сподобалася відразу, що повністю спростовує чутки про жіночу інтуїцію. Моя виявилася вельми ненадійною. Але звинувачувати інтуїцію нерозумно, особливо коли приймаєш таке важливе рішення, як купівля
У відділенні їй сказали, що знайшли жінку, яка, можливо, була матір’ю Сашка. Її вдалося знайти завдяки камерам спостереження, встановленим у сусідньому будинку. Молода, змучена жінка зізналася, що залишила дитину в під’їзді. Анна відчула змішані почуття. З одного боку, це було полегшення – тепер вона знала правду. З іншого – страх, адже тепер у неї могли забрати Сашу
Життєві історії 0
Анна повільно піднімалася сходами, балансуючи з двома важкими сумками. У кожній – по кілька кілограмів продуктів, набраних на тиждень. На вулиці моросив дощ, її черевики промокли наскрізь, а

You cannot copy content of this page