Колишній чоловік не дає дозволу на виїзд дитини за кордон. Чотири роки тому розлучилася, синові дев’ять років. З колишнім чоловіком у нас рівні стосунки, дитину він бачить рідко, в основному, у свята. Офіційно він не одружився, але живе з якоюсь жінкою, яка теж має доньку від першого шлюбу.
Аліменти платить справно, і я не маю до нього жодних претензій. Точніше, не було, поки я не задумала переїхати за кордон до коханого чоловіка. Дізнавшись про це, чоловік розлютився, хоча до цього його моє особисте життя не цікавило.
Він раптово запалився любов’ю до сина, хоча до цього бачився з ним час від часу. Але найжахливіше, що колишній відмовляється підписувати дитині дозвіл на виїзд, ніби я забираю його не в благополучну Німеччину, а в якусь дику африканську країну.
Аргументує це тим, що я познайомилася зі своїм коханим по інтернету і сама не розумію, які труднощі чекають на мене попереду. Тому він не готовий ризикувати майбутнім сина і все в такому дусі, але в Україні зараз не настільки безпечно знаходитися.
Мені ж здається, що він просто заздрить, а дитиною маніпулює, щоби вставити палиці в колеса. Скільки я його не вмовляла, все без толку, недавно навіть з жінкою його потай зустрічалася. Вона пообіцяла з ним поговорити, але результату ніякого, чоловік уперся і в жодну.
Цікаво, чи є якісь законні методи вплинути на нього у такій ситуації? Чи грошей йому запропонувати, може це подіє? Чесно кажучи, перебуваю в цілковитій розгубленості, не чекала від колишнього чоловіка такої підлості. Може, тут мені дадуть пораду, напевно, хтось стикався з подібною ситуацією.
— Від дідуся з бабусею тобі гостинець, — гордо мовив Олег і з поважним виглядом…
— Колю, та як же ти можеш так до нас ставитися?! — мати Миколи кричала…
— Син із невісткою вчора забігали. Еге ж, провідали стару. Сервіз подарували — Галко, ти…
— Отак от, Машо, відмовили мені, на старість уже нікому не потрібна стала. О! Я…
— Все, терпець мій увірвався! Більше цей сморід не терпітиму. Завтра просто висиплю все це…
— Ну, дівчата, пора мені. Максима треба з групи забрати, та й вечерю якусь придумати,…