У свої 31 рік зустріла вперше те саме кохання, коли готова на все. Коли кохає кожна клітина тіла. Коли хочеться постійно бути разом. Коли робиш сюрпризи та побачення, і не розумієш, як раніше жила без цієї людини.
Він ставився до мене непогано, але й не так, як мені хотілося. Бачилися двічі на рік на місяць. Працював вахтою. Чекала чесно та самовіддано. Навіщо? Не знаю. Людина він своєрідна. Справжні його почуття ніхто ніколи не розумів і не бачив.
Багато разів від невизначеності з його боку та уникнення відповідей на мої запитання ми припиняли спілкування. Але я все одно ні з ким не зустрічалася. Не могла відчути ні до кого почуттів. Якось ми так перестали спілкуватися, я відчула по-жіночому, що в нього там хтось з’явився. І мені почав писати його найкращий друг.
Спочатку подумала, що це він з облікового запису друга пише, тому що його сторінку я заблокувала. Я хотіла помсти і вигадала підступний план. Я почала відігравати дурну роль, і в результаті переспала з цим другом і почала з ним гуляти.
Дізнавшись про це, мій коханий зірвався з вахти та приїхав. Я так зрозуміла, що розмова погана у них відбулася. Результатом стало те, що він зі мною спілкуватися перестав, а я почала за ним бігати, оскільки план не встигла реалізувати.
Згодом емоції пішли, і я усвідомила, що зробила. Зрозуміла, що могла, напевно, зробити інакше і спробувати ще раз зі своєю коханою людиною. Я так мучилася, що продала будинок і поїхала до іншого міста. Незабаром виходжу заміж.
Наречений мене дуже любить і цінує, але я постійно порівнюю його з тим, і розумію, що той був кращим у всьому. Я так мріяла народити дитину від свого колишнього, а до майбутнього чоловіка такого нема. Дуже сумно це все. Дівчата, потрібно вчитися контролювати емоції, бо вони ламають життя.
Аліна забігла до супермаркету вже пізно ввечері, повертаючись із роботи. Хотіла взяти лише пакет молока,…
— Ну все, тепер можна й про поповнення думати. Андрій підійшов ззаду, по-господарськи обійняв її…
Моя кава давно схолола, вкрившись темною, гіркуватою плівкою. У кухні стояла така дзвінка тиша, що…
«Приїжджай, Ганнусю! Негайно! Я дуже чекаю! Ти маєш знати правду». Цей коротенький, написаний ніби поспіхом…
Я тримала горнятко обома руками. Звичка ще з дитинства, батькова. Тато завжди пив чай саме…
Братові Грицю стукнуло шістдесят п’ять. Зібралися в нього вдома чималим гуртом — чоловік п'ятнадцять: діти,…