Мені 26 років і за спиною вже два шлюби. Я ніколи не хотіла сім’ї, але якось все виходить навпаки.
Перший шлюб через дитину, ну хто ж знав після 3-х років зустрічей, я не зрозуміла, що з себе представляє ця людина. Єдину умову не змогла виконати, не могла я втрачати освіту через декрет.
Але здобути освіту до того, як він здобуде — недозволена розкіш. Розлучилися. Син і не встиг запам’ятати, хто такий цей чоловік.
Другий чоловік — поспішне моє рішення, просто хотілося самостійності. Відразу почали жити втрьох, весілля зіграли самі, все планували, і все виходило, як хотіли.
Але все зруйнувала, як і зробила знову, я сама. Через фінансові нестабільності чоловіка почала працювати цілодобово, швидко зробила кар’єру, дарувала йому подарунки та розбавила.
Сів на шию і ніжки звісив. Ще й спільна дитина в нас не виходила. Зрештою, він подав на розлучення і пішов, наостанок образивши при дитині.
Тепер я знайшла нові стосунки, бувши самостійною, живемо із сином одні. Чоловік молодший за мене на пів року, давно живе окремо від батьків, працює цілодобово, а я вже вийшла на стабільний державний графік до 17 години вечора.
Мені подобаються його ведмежі обійми та відсутність шлюбів, та й стосунків за плечима. Але я чекаю чогось.
Невже все може вийти? Мені сподобалися перші 3 місяці віч-на-віч із сином, потім стало не вистачати чоловічої присутності поруч, і ось знайшовся він.
З сином вони поки що знайомляться і притираються. З’їжджатися, звичайно, поки що рано, та й зламана я стала, як мені здається.
Так незрозуміло і неприємно, якщо він допомагає мені фінансово, без мого прохання. Я вже знаю, де і що мені може в ньому не сподобається, а ось показати себе справжню не можу йому.
Може й не варто? Чи може порвати все, попри бажання? Мені подобається бути поруч, бути з ним, але я думаю, все колись навернеться мідним тазом. Не хочеться ще раз розчарувати себе.
— Я ж спочатку так тішилася, думала: треба ж, який відповідальний чоловік, дитину не покинув,…
— Ану посунься, Петровичу! Габарити в тебе, прямо як у моєї Галі! Добре тебе годують,…
— Тітка Валя була найстаршою з п’ятьох дітей, і це, мабуть, визначило всю її долю,…
Свекруха закочує очі так драматично, ніби грає головну роль на сцені театру, і, сьорбнувши чаю,…
Він прокинувся від важкого, глухого кашлю, який роздирав груди. Хвилин п’ять просто лежав, дивлячись у…
Маруся затулила обличчя долонями і розридалася — голосно, по-дитячому, згинаючись навпіл від кричущої несправедливості та…