Одна моя знайома, мати трьох дітей, нещодавно знову вийшла заміж. І як їй це вдалося – для мене велика загадка. Ні, справа не в тому, що багатодітних матерів заміж не беруть. Беруть, якщо люблять! Просто, скільки я її пам’ятаю по першому шлюбу, вона завжди була «найгіршою матір’ю і найгіршою дружиною».
Кілька разів у «минулому» її житті я була в неї вдома. Пам’ятаю її завжди втомлену, замучену, розгублену.
У неї то пригоріла каша, то молодший годинами ходив в несвіжих повзунках, а вона розривалася між ним, середнім з його уроками, плитою, і руки не доходили поміняти мокре.
Ще треба було встигнути приготувати вечерю, бо незабаром чоловік прийде з роботи. Якось прибратися, тому що він любить порядок.
Вона хапала іграшки, розпихала їх по коробках. Дитина знову розкидала… Паралельно вмикала інтернет, щось розсилала поштою — вона ще й підробляла, тому що зарплати чоловіка не дуже-то й вистачало… І все це перетворювалося на якийсь нескінченний сумний хаос.
Приходив чоловік, дивився на безлад і мимохідь кидав фразу:
— Дай коту води! Зроби хоч щось корисне.
Напівжартома-напівсерйозно. Але я ці його слова добре запам’ятала.
І моя подруга кидала пошту, плиту, брудні повзунки і з винною усмішкою наливала коту в миску воду. Щоб зробити це єдине корисне за день.
А я тоді зробила дурість. Щоб якось розрядити обстановку, теж напівжартома, запропонувала кинути всіх цих котів і недороблену вечерю, зібрати дітей, зробити макіяж і сходити в кафе.
— Стара вона вже для макіяжів! – відрізав її чоловік. Теж як би жартома…
Я дивилася на цю жінку і з жахом розуміла, що вона взагалі молодша за мене. І якщо вона стара, то хто тоді я?
Вона винувато вибачилася і сказала, що вони люблять домашню їжу. І почала накривати на стіл, за яким сидів і чекав чоловік. А поруч діти знову розкидали іграшки, і вона якоюсь «третьою» рукою їх одразу ж збирала, бо чоловік любить порядок. У неї пищав телефон, мабуть, робоча пошта.
— Досить цілий день сидіти в інтернеті, — сказав чоловік.
Я попрощалася та пішла.
«Я сама винна»- постійно наголошувала жінка.
Ні, сама вона ніколи нікому не скаржилася. Ніколи! Як не спитаєш, у неї все добре. І чим сіріша і зеленіша вона була, тим впевненіше відповідала: «Все добре!»
І ховала згаслі безбарвні очі.
Але в нас завжди було багато спільних знайомих. І то від одних, то від інших я чула, що дуже не задоволена нею свекруха. Невістка – погана мати, бо дитина впала з велосипеда і розбила собі брову. Зашивали. Потрібно слідкувати, а не нісенітницею займатися … Невістка – погана дружина, тому що в будинку бруд і діти з чоловіком погано нагодовані.
Якось чоловік тієї жінки ходив до школи, і потім удома був скандал.
Старший щось наробив, а все тому, що «погана мати» займається незрозуміло чим, тільки не вихованням.
Розповідали, що вона почала пити антидепресанти, тому що так, погана мати і погана дружина. Нічого не робить, а щось зробити просто нема сил… І навіть діти це зрозуміли.
— Мамо, ти погана! — кричав молодший на вулиці, ми тоді гуляли разом. – Ти не читаєш мені книжку. Вона діставала з сумки цю книжку і приречено і втомлено починала читати. Вона дуже хотіла бути гарною матір’ю.
А потім вони розлучилися. Чоловік зустрів іншу жінку. Напевно, гарну дружину та господиню. Але, заради справедливості, справно платить аліменти і спілкується з дітьми.
— Ну ось так, – сказала мені подруга. — Мабуть, я сама винна.
Потім вона з дітьми переїхала, обміняли квартиру, і ми довго не бачилися.
“З гидкого каченя – в лебедя”
Минув час, і нещодавно ми з нею «знайшлися» у соцмережах. Вона сама мені написала.
Я здивувалась. З фотографії на мене дивилася якась інша, незнайома жінка. Яскрава, красива, щаслива і сповнена сил. Мені стало цікаво, і я запропонувала зустрітися.
Ми перетнулися в кафе. І я не вірила своїм очам. Вона, щоправда, була зовсім інша. Якась впевнена у собі, у житті, у людях. Тоді я і дізналася, що вона знову вийшла заміж.
— Я сама не знаю, чому він звернув на мене увагу, — ділилася вона. – Мені було зовсім не до того. Вижити б…
Але чоловік не здавався, залицявся, подружився з її дітьми, зробив пропозицію.
І виявилося, що воно – найкраща мати і найкраща дружина. Смажила яєчню, яка підгоріла, – найкраща господарка.
І завтра вона вже пекла пиріжки, бо найкраща. І їй хотілося радіти.
Вдома неприбрано — прекрасна мати та дружина. Тому що, виявляється, можна прибратися всім разом і весело при цьому розмовляти.
Виявилося, що не обов’язково тягнути сумки з магазину і тобі при цьому тобі скажуть, що ти, як завжди, знову щось забула. А все тому, що займаєшся нісенітницею. Можна з’їздити за покупками разом і посміятися, якщо щось забули. Виявилося, що вона зовсім не стара, а найкрасивіша жінка на світі. І ось вона вже робить увечері зачіску, щоб просто зустріти з роботи того, хто вважає її красунею.
Виявилося, що вона зовсім не марна нікчема, якою вважала себе багато років. І все тому, що її люблять, хвалять і цінують. А не шпигують.
…Я слухала і дивувалася. А потім за нею приїхав цей її новий чоловік. І я все зрозуміла. Знаєте, він дивився на неї так, що вона, і справді, цвіла. Не цвісти було не можна. Він говорив і доглядав її так, що не можна було не стати найпрекраснішою жінкою на світі.
Він привіз із собою її трьох дітей. Я побачила їх швидко. Але я помітила відразу, що зараз вона – найкраща мати. Так вони поводилися.
А все тому, що поруч виявилася людина, яка допомогла їй у це повірити. З гидкого каченя зробив прекрасного лебедя… Це так важливо, коли поруч той, хто допоможе тобі стати цим лебедем. Тому що лебедеві треба дати час, сили та любов, щоб він розправив крила.
Ні, я нічого конкретно не хочу сказати. Нікого не хочу звинувачувати. У житті різне буває. Але ось така історія. І мені дуже цікаво, що думає зараз її перший чоловік.
