Вчитель англійської мови Тарас із 2014 року захищає Україну від російських окупантів. На фронті він авіаційний навідник.
Тарас прийшов до армії солдатом і освоїв професію, в якій хотів розвиватись. Він з дитинства любив авіацію, тому вибрав спеціалізацію, яка найближча до моєї улюбленої справи.
За його словами, перші дні повномасштабної війни проти України були найважчими. Він згадує, як заходила ланка ворожих Ка-52, але вони відпрацювали по своїх, і українські військові туди відпрацювали.
Тарас зазначив, що рівень російської авіації у порівнянні з українською набагато нижчий. Їх не рятують новітні технології, які вони застосовують у своїх літальних апаратах через примітивну тактику, а наші льотчики роблять просто неймовірні речі.
“Моє покоління не знало ціну свободи. Зараз ми знаємо. І це треба передати у спадок, щоб у майбутньому не дозволити на нашу свободу зазіхати й, тим більше щоб не втратити”, – підсумував військовий.
Двадцять років тому, коли над селом Спасівка стояла густа серпнева спека, а повітря густо пахло…
— Ганнусю... а чого це в тебе чоловік такий похмурий? — ледь чутно спитала я,…
Якось зібралися ми з коліжанками дитинства — давнім дівочим товариством, четверо нас. Усі вже на…
Ганнуся замолоду була такою, що хоч з лиця воду пий. Висока, ставна, коса русява аж…
— Мамо, ну ти що, справді не розумієш? Не можу я в такому вигляді на…
Мені 60 років. І я вперше за багато літ зважилася кудись поїхати не у справах,…