У 30 років я дізналася, що він любив жінку на 9 років старшу за себе, дружину начальника, всі колеги перешіптувалися про їхній зв’язок

З 23 років і до 51 років я кохала, підтримувала дружні поодинокі стосунки з одним чоловіком. Вітала зі святами, не забувала про його день народження, подумки зберігала рідкісні зустрічі із загальними друзями, фантазувала про спільне життя.

Здавалося, він помітить і виділить мене. А він ніколи не розглядав мене як кохану жінку, все казав, що однолюб і любить дівчину, яка зустрілася йому в юності, дочка тренера.

Але вони розлучилися, як він вступив до інституту. У 30 років я дізналася, що він любив жінку на 9 років старшу за себе, дружину начальника, всі колеги перешіптувалися про їхній зв’язок.

Я завжди дивувалася, як він міг її вибрати? Вона була худенька, світленька мишка, і чекала, що він зверне на мене увагу багато років. Закінчилося моє кохання раптово в одну мить.

Я побачила, якою вона стала старою: сіра зморщена шкіра, сіре волосся, сухопара плоска постать, одягається в балахони. “Не порівняти зі мною”, — подумала я.

І раптом стало смішно. Якщо він сам себе так цінує та визначає себе з жінкою такою, то за що я цінувала його? Якщо він вибрав таку жінку, то це його право.

Хочу пояснити на прикладі: іноді зустрічаються молоді трохи нетверезі пом’яті жінки з бомжуватими непоголеними чоловіками, в неохайному і брудному одязі. “Два чоботи пари”, — майне думка в голові.

Якесь мерзенне почуття викликають такі картинки, незважаючи на те, що жінки можуть бути молодими. Такою ж відразливою мені здалася картинка жінки колись «коханого чоловіка», і я легко в одну мить розлучилася зі своїми ілюзіями.

Якщо він цінує це, то він такий самий. Вже минуло кілька років, а я й зараз усміхаюся, радіючи, що в одну мить звільнилася від прихильності, яка не відпускала багато років.