Чому ми весь час повинні дорослим дітям? Прочитала історію про образи дочки на матір за небажання сидіти з онуками. У мене так само.
Мені 61 рік, але доводиться працювати, бо на пенсію не проживеш. Дочка народила трьох дітей і весь світ їй з тієї причини винен. Допомагала упродовж 7 років усім, чим могла. І матеріально та фізично.
У вихідні хочеться просто відпочити, зайнятися якимись особистими справами. Тим більше, що живемо з 79-річною мамою в одному будинку. Їй теж необхідна турбота та увага. Але дочка вважає, що я маю всі вихідні та годинник після роботи перебуває у неї в будинку та я маю їй допомагати. А іноді просто немає сил.
На цьому грунті постійні образи та причіпки з боку дочки. Намагаюся пояснити, що я маю своє життя, що я хочу відпочити, почитати та подивитися телевізор. Але повне нерозуміння та претензії.
Мама сердиться, що дочка «сіла мені на шию». Вона була суворою в дитинстві з нею (єдиною онучкою), тепер та платить їй тією ж монетою, спілкується холодно. Мама ображається, а я не хочу нагадувати їй про все. І так кругом винна.
