У квітні свекруха мала ювілей, я влаштувала їй свято, замовила кафе, сплатила все, запросила всіх родичів, все-таки 55 років, ми всі зібралися до кафе, все було добре, поки дружина брата мого чоловіка не почала до мене  чіплятися через дрібниці, мовляв, я постійно лізу в усі справи, я улюблена невістка, а вона завжди з боку, намагалася їй пояснити, що ми маємо рівні права, і я не претендую на «звання кращої», але потім вона заявила, що ненавидить мене, і що я хочу забрати її чоловіка

Мені майже 25 років. Я в шлюбі, виховуємо з чоловіком доньку. У мене гарні стосунки зі свекрухою. Вона, можна сказати, замінила мені рідну маму (моєї мами, на жаль, уже немає з нами).

У мене склалися теплі стосунки з усією рідною чоловіка, крім його старшого брата. Він спочатку сприйняв мене в багнети.

Я не розуміла у чому причина, спочатку намагалася якось вийти на дружнє спілкування з ним, але він не йшов на контакт (він живе у цивільному шлюбі близько 8 років). З його дружиною у мене стосунки теж не склалися, вона чомусь теж сприйняла мене в багнети. І я зрозуміла причину трохи згодом.

У квітні свекруха мала ювілей, а оскільки ми живемо недалеко одне від одного, я часто їй допомагаю. Ось і ювілей влаштувала їй я, замовила кафе, сплатила все, запросила всіх родичів, друзів родини, колег свекрухи (все-таки 55 років, відхід на пенсію).

У призначений день ми всі зібралися до кафе. Все йшло добре, поки дружина брата мого чоловіка не почала до мене  чіплятися через дрібниці, мовляв, я постійно лізу в усі справи, я улюблена невістка, а вона завжди з боку. Ніхто її за людину щось не вважає.

Я намагалася їй пояснити, що ми маємо рівні права, і я не претендую на «звання кращої». Але потім вона заявила, що ненавидить мене, і що я хочу забрати її чоловіка.

Я здивувалася, адже ми з ним майже не спілкуємося. Але тут він втрутився сам, повів її, заспокоїв, а потім підійшов до мене, вибачився за свою дружину, і тут його прорвало.

Він сказав, що закохався в мене з першої нашої зустрічі, тому й ставлення до нього до мене таке. Намагався ненавистю викорінити свої почуття до мене.

Я не знала, що й казати. Я була в шоці. Сказати, що я остовпіла від такого повороту подій, це нічого не сказати. Адже я майже 5 років вважала, що він ненавидить мене, а тут таке.

Тільки дивом мій чоловік не почув цієї розмови. Я спробувала перевести все жартома, але він був серйозний, і я  бачила це. Мені стало ніяково.

Я не знала, що й сказати, просто спустила все це на гальмах (як виявилося даремно). Тижня два тому він приїхав до свекрухи з речами. Із дружиною розійшлися.

Я про його приїзд нічого не знала, оскільки на той момент була в лікарні на лікуванні (дочка була у бабусі того дня). Повернувшись, я звісно поїхала до свекрухи забирати доньку, а там він сидить із нею і більше нікого немає.

Ми сіли за стіл, він налив чай, я почувала себе так, ніби сиджу на розпеченій сковорідці. Він поводився так, ніби ми завжди були кращими друзями, вибачився за все, що наговорив мені, сказав, що він ніколи не посміє вчинити так з братом, я трохи розслабилася.

Минуло кілька днів із тієї розмови. Він прийшов до нас у гості. Чоловік збирався на роботу, залишилися ми втрьох. Він пішов грати з донькою, а я почала готувати вечерю.

Через годину він увійшов у кухню, сказав, що малеча дивиться мультики. Я запропонувала йому чай. Не знаю, що в цей момент сталося в голові, але тут у нього зірвало дах.

Він намагався мене обійняти, поцілувати, казав, що пішов від дружини заради мене, що він любить мене і йому потрібна лише я.

Я намагалася його заспокоїти. Він заспокоївся, вислухав мене і ніби погодився з моїми аргументами, але сказав, що нічого не може вдіяти.

Я розумію, серцю не накажеш, і я не можу наказати йому розлюбити мене, але мені від цього не легше. Я не хочу, щоб вони сварилися через мене, адже вони рідні брати, та й мовчати про це я не можу.

Я вже не знаю, що робити. Сказати про це чоловікові чи ні? Я почуваюся якимсь підлітком. Тяжко ще від того, що він зараз тут і повертатися до дружини не планує, я уникаю зустрічей з ним, особливо віч-на-віч.

Але я бачу, як він дивиться на мене, і рано чи пізно це помітить і мій чоловік та свекруха. Я люблю чоловіка і не хочу йому брехати. Порадьте, як правильно вчинити?