Мати мого коханого пенсіонерка, але ще не стара і цілком здорова, може працювати, але не хоче, пенсії їй не вистачає, бо вона не їздить на маршрутках, їй треба сплатити таксі, не одягається на ринках, їй потрібний дорогий одяг, сестрі 35 років, за все життя вона і дня не працювала, зате завела двох дітей від різних чоловіків і тепер смокче гроші з мого чоловіка на себе та дітей, коли розмовляємо з чоловіком на цю тему, він зі мною погоджується, що спонсорувати їх на шкоду нашій родині неправильно, але нічого не змінюється

Я вийшла заміж, маю власну квартиру, авто, добре заробляю. Живемо з чоловіком у моїй квартирі (у нього немає), він працює, теж непогано заробляє.

Сварок у сім’ї практично не буває, крім однієї теми: більше половини своєї зарплати чоловік віддає матері та сестрі.  У результаті в нього залишається грошей тільки на кишенькові витрати (заправити машину, сходити з друзями до бару), а живемо ми, виходить, на мої — я оплачую комуналку, розваги (кінотеатр, басейн тощо), купую їжу, на мої їдемо у відпустку тощо.

Я не монстр, тож опишу сенс моїх претензій: його мати пенсіонерка, але ще не стара і цілком здорова, може працювати, але не хоче. А пенсії їй не вистачає, бо вона не їздить на маршрутках, їй треба сплатити таксі, не одягається на ринках, їй потрібний дорогий одяг.

Сестрі 35 років, за все життя вона і дня не працювала, зате завела двох дітей від різних чоловіків і тепер смокче гроші з мого чоловіка на себе та дітей. Коли розмовляємо з чоловіком на цю тему, він зі мною погоджується, що спонсорувати їх на шкоду нашій родині неправильно, але нічого не змінюється.

Я звикла щонайменше один раз на рік відпочивати — їхати за кордон хоча б на 1-2 тижні і забути про роботу. Одну він мене не відпускає, а на двох, щоб у мене вистачило грошей, мені доводиться працювати, як кінь.

Відпочивати десь в санаторіях я не хочу, чому я маю через його сім’ю знижувати свій рівень життя? А тепер він узагалі почав брехати мені, каже, що йому зарплату то зменшили, то не заплатили, то ще чогось.

А мені ці гроші не зайві — я хочу дитину, але потрібні гроші для цього. На що ми житимемо, якщо я в декрет піду?

А він погоджується, але нічого не змінює. Що робити? Намагаюся уявити, а як би він жив без моїх грошей?

Якщо б він не був зі мною, то йому потрібно було б знімати квартиру, або ж жити з мамою та сестрою. Тоді цікаво, чи вистачало б йому грошей на себе.